Ухвала суду № 41107938, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/13506/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Волкова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2-а-3460/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтан»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 03.02.2010 № 0000642301/0/8, від 13.05.2010 № 0000642301/1/28 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 750,00 грн., від 13.02.2010 № 0000632301/0/404, від 13.05.2010 № 0000632301/1/1417 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 121887,00 грн., в т.ч. в сумі 88877,00 грн. основного платежу та в сумі 33010,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, від 13.02.2010 № 0027061702/0/406, від 13.05.2010 № 0027061702/1/1487 щодо сплати податку з доходів найманих працівників в загальній сумі 110081,25 грн. скасовано та задоволено позов в цій частині. У частині відмови в задоволенні позову про скасування рішень Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 13.02.2010 № 000022200/0/405, від 29.04.2010 № 0000022200/1/1286 про застосування до ТОВ «Олтан» штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 116,45 грн. постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 02.02.2010 № 317/23-210/21056692. На підставі цього акту прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для зменшення за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.02.2010 № 0000642301/0/8, від 13.05.2010 № 0000642301/1/28 бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 750,00 грн. слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за листопад 2008 року податку на додану вартість в сумі 750,00 грн. на підставі податкової накладної від 03.10.2008 № 310-1, виданої ПП «Асіст».

Підставою для визначення позивачеві за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2010 № 0000632301/0/404, від 13.05.2010 № 0000632301/1/1417 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 121887,00 грн., в т.ч. в сумі 88877,00 грн. основного платежу та в сумі 33010,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки про порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягали у неправомірному віднесенні до складу валових витрат:

за 4 квартал 2008 року, за 1, 2, 3 квартали 2009 року суму витрат з придбання послуг технічного обслуговування та ремонту автомобілів у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відсутності первинних документів, що підтверджують господарській операції.

Відповідач вважає, що договори на придбання послуг технічного обслуговування та ремонту автомобілів укладені з метою, завідомо суперечній інтересам держави і суспільства, оскільки не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а мали на меті зменшення об'єкту оподаткування.

При цьому відповідач виходить з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є працівниками ТОВ «Олтан» і у період укладення ними як суб'єктами підприємницької діяльності договорів з ТОВ «Олтан», а також складання актів виконаних робіт, перебували у відрядженні як працівники цього підприємства. Крім того, в актах виконаних робіт не зазначено місця їх складання, посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, тому такі акти не можуть вважатися первинними документами;

за 4 квартал 2008 року суму витрат з придбання у ПП «Світло Мед Буд» автошин, за 4 квартал 2008 року, 1, 2 квартали 2009 року суму витрат з придбаних у ПП «Асіст» автошин, дисків та запчастин за відсутності первинних документів - письмового договору, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, доручень на отримання товару.

Відповідач вважає, що правочин щодо придбання автошин укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки не був спрямованим на настання реальних правових наслідків, а мав на меті зменшення об'єкту оподаткування. При цьому відповідач вказує на відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, а також на недотримання письмової форми правочину.

Підставою для визначення за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2010 № 0027061702/0/406, від 13.05.2010 № 0027061702/1/1487 податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) в загальній сумі 110081,25 грн., в т.ч. 36693,75 грн. основного платежу та 73387,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, абз. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що полягало у не нарахуванні, не утриманні та не сплаті позивачем як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів найманим працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому відповідач вважає, що отримані останніми від підприємства доходи за роботи з технічного обслуговування транспортних засобів є іншими доходами фізичних осіб, ніж визначені в п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто доходами, отриманими фізичними особами поза межами їх підприємницької діяльності.

Такий висновок обґрунтовано тим, що господарські операції з виконання робіт ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як фізичними особами-підприємцями не підтверджується первинними документами і спростовується перебуванням цих осіб як працівниками підприємства у відрядженні.

Підставою для застосування до позивача за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2010 № 0000022200/0/405, від 29.04.2010 № 0000022200/1/1286 штрафних санкцій відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 116,45 грн. слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог ст. 1 цього Закону, що полягало у ненадходженні на розрахунковий рахунок позивача валютної виручки до 23.06.2009, що було граничним строком для надходження такої виручки.

Постанова суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2010 № 0000022200/0/405, від 29.04.2010 № 0000022200/1/1286 до суду касаційної інстанції не оскаржується.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень від 03.02.2010 № 0000642301/0/8, від 13.05.2010 № 0000642301/1/28 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 750,00 грн. та податкових повідомлень-рішень від 13.02.2010 № 0000632301/0/404, від 13.05.2010 № 0000632301/1/1417 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 88877,00 грн. основного платежу та в сумі 33010,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», останній не може бути позбавлений права на валові витрати та податковий кредит.

Судом апеляційної інстанції на підставі первинних документів: рахунків-фактур, виписок з банківського рахунку, видаткових накладних, податкової накладної, доручення на отримання товару встановлено факт реального вчинення господарської операції та використання позивачем придбаних у ПП «Асіст» автошин та дисків автомобільних, запасних частин у власній господарській діяльності.

Судом апеляційної інстанції також належним чином досліджено питання реального вчинення господарських операцій з постачання послуг технічного обслуговування та ремонту автомобілів фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в результаті чого на підставі первинних документів було встановлено виконання таких робіт безпосередньо цими підприємцями, а у період, коли вони були у відрядженні, - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, який був залучений до виконання робіт за договорами підряду від 14.01.2008 № 1/08 та від 01.03.2009, укладеними фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6

Цим судом також встановлено, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали умови для здійснення ремонтних робіт транспортних засобів, зокрема ОСОБА_4 мав в орендному користуванні ремонтні бокси із забезпеченням тимчасової стоянки та охорони транспортних засобів на підставі договорів оренди від 01.01.2008 та від 01.01.2009 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, а ОСОБА_3 мав в орендному користуванні нежитлове приміщення під станцію технічного обслуговування автомобілів.

Судом апеляційної інстанції також належним чином досліджено питання реального вчинення господарських операцій з постачання ПП «Світло Мед Буд» та ПП «Асіст» автошин, дисків та запчастин до автомобілів, в результаті чого на підставі первинних документів: видаткових та податкових накладних, розрахункових документів, актів прийому-передачі товару, карток обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини, актів про списання автомобільних шин, встановлено, що операції дійсно вчинені, придбані позивачем з метою використання в господарській діяльності. Придбання позивачем автошин у ПП «Світло Мед Буд» та ПП «Асіст» зумовлено взяттям позивачем таких зобов'язань за договором від 01.11.2008 з фізичною-особою підприємцем ОСОБА_8 про надання останнім позивачеві послуг із заміни автошин безкоштовно.

Відповідач у касаційній скарзі не наводить доводів та доказів, які б ставили під сумнів правильність встановлення судом апеляційної інстанції обставин та їх правової оцінки.

Зважаючи на достовірно встановлені судом апеляційної інстанції обставини про те, що між позивачем та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювались господарські операції з постачання позивачеві послуг та з оплати позивачем таких послуг у межах здійснення господарської діяльності, підстави вважати, що позивач, як податковий агент, виплатив доходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у загальному порядку, відсутні.

З огляду на повне встановлення судом апеляційної інстанції обставин у справі та надання їм правової оцінки, касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун