Ухвала суду № 41107570, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/24128/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Гончарук І.Ю.,

представника відповідача Петровського В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 по справі №815/222/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖСК Строй 2007» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖСК Строй 2007» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 №0000012330. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області 25.04.2014 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.06.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 198, 200 Податкового кодексу України, частини четвертої статті 11, статей 69, 79, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖСК Строй 2007» з питання взаєморозрахунків та правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Забудова Світу» за січень 2011 року, червень 2011 року та з питання взаєморозрахунків та правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетрабудсервіс»

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 138.1.1 пункту 138.1., пункту 138.4, пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, у сумі 2295014,00грн.

Встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства пов'язуються відповідачем із відомостями про нікчемність всіх правочинів, що укладались контрагентами позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Забудова Світу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетрабудсервіс», отриманими за результатами проведеної перевірки відповідних платників податків Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси складено акт від 26.10.2012 №212/22-213/34319821/2576 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 №0000012330, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖСК Строй 2007» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2857130,00грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 2295014,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 562116,00грн.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Забудова Світу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетрабудсервіс» підтверджується матеріалами справи, зокрема, наданими позивачем копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, завіреними належним чином копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт та затрат, відповідними податковими накладними, доказами оплати поставлених робіт, ліцензіями контрагентів.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, слід погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач підтвердив факт реальності господарських операцій з контрагентами.

Враховуючи вищезазначене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції рішення суду першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 по справі №815/222/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв