Ухвала суду № 41107568, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/46005/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Гончарук І.Ю.,

представника позивача Різника О.П.,

представника відповідача Батюти З.Ю.

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Техноторг» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 по справі №816/492/13-а за позовом Приватного підприємства «Техноторг» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Техноторг» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Приватне підприємство «Техноторг» 10.09.2013 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.09.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини другої статті 19 Конституції України, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 83.1.3 пункту 83.1 статті 83, пунктів 86.8, 86.9 статті 86, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, частини другої статті 71, статей 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Полтаві Полтавської області на виконання постанови слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у місті Полтаві від 12.12.2011 проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Техноторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2008 по 30.11.2011.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Полтаві Полтавської області складено акт від 16.01.2012 №186/23-5/31879248, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 1048272,00грн.

Постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 15.06.2012 закрито кримінальну справу №1616/2149/2012 по обвинуваченню ОСОБА_1 директора Приватного підприємства «Техноторг» у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України.

На підставі зазначеного судового рішення Державною податковою інспекцією у місті Полтаві Полтавської та результатів перевірки, оформлених актом від 16.01.2012 №186/23-5/31879248, прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 №0003642310, яким Приватному підприємству «Техноторг» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 1048272,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 262068,00грн.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Проте, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

В процесі розгляду даної справи суди попередніх інстанцій, дотримуючись вищезазначеного, з достатньою повнотою дослідивши первинні документи, складені за наслідками здійснення операції з поставки спірного товару позивачеві контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Віг Мет Трейд», дійшли висновку про відсутність факту реального виконання спірних операцій, виходячи не лише з якогось окремого недоліку, а усіх доказів у їх сукупності, зокрема, з огляду на недоліки первинних документів, не підтвердження факту отримання та використання товару у власній господарській діяльності позивача.

Крім того, судами обґрунтовано взято до уваги постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 15.06.2012 про закриття кримінальної справи №1616/2149/2012, якою встановлено, що директор Приватного підприємства «Техноторг» протягом періоду з грудня 2008 року по лютий 2009 року з метою завищення податкового кредиту з податку на додану вартість безпідставно відображав у бухгалтерському та податковому обліку господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віг Мет Трейд», в той час коли фактично товарів/послуг від зазначеного підприємства не надходило.

Директор Приватного підприємства «Техноторг» в грудні 2008 року та січні-лютому 2009 року відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість підприємства за відповідні податкові періоди господарські операції, які фактично не мали місця в його господарській діяльності, в результаті чого безпідставно завищив податковий кредит Приватного підприємства «Техноторг» з податку на додану вартість за грудень 2008 року - на суму 954327,69грн., за січень 2009 року - на суму 98802,00грн., за лютий 2009 року - на суму 8915,00грн.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про правомірності визначення податковим органом Приватному підприємству «Техноторг» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.10.2012 №0003642310 є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Техноторг» залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 по справі №816/492/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв