Ухвала суду № 41107562, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/76915/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 по справі №2а/1770/1125/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» до Державної податкової інспекції у місті Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011, позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» до Державної податкової інспекції у місті Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.10.2010 №0003352342/0 (від 28.10.2010 №0003352342/1, від 27.12.2010 №0003352342/2).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Рівне 09.11.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.11.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у місті Рівне посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Рівне проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «ТЕК Транс Експо Регіон», Підприємством об'єднання громадян «Інвабуд», Приватним підприємством «Агроімпекс-Ресурс» за період з 01.07.2007 по 30.06.2010.

Перевіркою встановлено прушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2007 року на суму 20296,00грн. по взаємовідносинах з Підприємством об'єднання громадян «Інвабуд».

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Рівне складено акт від 17.09.2010 №1404/23-100/30946915 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010 №0003352342/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30444,00грн., в тому числі 20296,00грн. за основним платежем та 10148,00грн. за штрафними санкціями.

В результаті адміністративного оскарження податкового зобов'язання скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» органами державної податкової служби залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, у з в'язку з чим прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.10.2010 №0003352342/1 та від 27.12.20100003352342/2.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство об'єднаних громадян «Інвабуд» здійснило перерахунок грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» в загальній сумі 351876,00грн., зокрема 06.08.2007 - 308140грн., 13.08.2007 - 43736грн. за придбану тукосуміш.

На підставі операції з продажу товару контрагенту позивачем видано видаткову накладну від 01.08.2007 та видаткову накладну (повернення) від 03.09.2007 про поставку тукосуміші на загальну суму 230100,00грн., а також податкову накладну від 22.08.2007 №2122 на загальну суму 351876,00грн., в тому числі ПДВ - 58646,00грн.

Сума податку на додану вартість в розмірі 58646,00грн. на підставі даної податкової накладної була включена до податкового зобов'язання позивача за серпень 2007 року.

У зв'язку із поверненням позивачем Підприємству об'єднання громадян «Інвабуд» зайво перерахованих коштів в сумі 121776,00грн., в тому числі ПДВ - 20296,00грн. з призначенням платежу, Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» здійснено коригування податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму ПДВ повернених коштів в розмірі 20296,00грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2007 року та реєстром виданих податкових накладних.

За таких обставин, за результатами господарських операцій з Підприємством об'єднання громадян «Інвабуд» позивачем не формувався податковий кредит, о формувалися податкові зобов'язання, оскільки позивач у відповідних взаємовідносинах виступав постачальником товарів.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам операцій з Підприємством об'єднання громадян «Інвабуд» є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 по справі №2а/1770/1125/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв