Рішення № 41096523, 21.10.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року Справа № 915/1548/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"

08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція"

56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. О.Сизоненка, 5

про стягнення заборгованості в сумі 180971,69 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Василик М.І., за довіреністю №9 від 14.01.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, 25.09.14 звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 150000,50 грн., суму 3% річних у розмірі 11276,54 грн., інфляційних в розмірі 19694,65 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 4550/001708 від 20.02.2012 р., Специфікації № 1 до договору; видаткової накладної № О-000348/001708 від 26.04.12 р., довіреності № 22 від 26.04.12 р., рахунку № О-00545/001708 від 23.04.2012 р.; банківських виписок про здійснення часткових виплат на суму 248526,32 грн.; акту звірки станом на 08.09.14 р.; претензії № 4084 від 07.03.14 р.; норм ст. ст. 692, 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 173, 265 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що не виконуючи зобов'язання з оплати вартості отриманих товарів, відповідач порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позову не надав, двічі в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки на судових ухвалах та рекомендовані повідомлення про вручення поштового повідомлення.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

21.10.14 року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

20 лютого 2012 року між сторонами був укладений договір № 4550/01708 згідно з предметом якого позивач, як продавець, зобов'язався передати у власність покупцю, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити товар - насіння соняшника (сорт PR64E71, PR64A15) в загальній кількості 300 посівних одиниць на загальну суму 50233,50 доларів США.

За умовами пунктів 4.1 та 5.1 цього договору: продавець поставляє товар покупцеві на умовах, що зазначаються в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору; при настанні обставин, що унеможливлюють постачання товару в терміни, зазначені в додатку, продавець повідомляє покупця про це в письмовій формі, що відсуває терміни постачання це на 10 робочих днів та не вважається простроченням поставки товару; у разі, якщо покупець порушить терміни оплати, визначені в додатках до договору, термін поставки товару автоматично продовжується на строки затримки оплати, але не менше ніж на 10 робочих днів; ціна договору та умови його оплати зазначаються у додатках до даного договору.

Згідно з п.6, п.7 Специфікації (додаток № 1 до договору) сторони визначили наступні умови поставки та умови оплати:

1. Умови поставки: продавець поставляє товар покупцеві на умовах СРТ (склад покупця: Миколаївська обл., Баштанський р-н м. Баштанка вул. О.Сизоненка, 5), згідно з Інкотермс 2000 року, протягом 40 робочих днів з дати зарахування на поточ-ний рахунок продавця 25% загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 12558,38 доларів США, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, від покупця, у відповідності з умовами п. 7.1 даного додатку.

2. Умови оплати: покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% загальної вартості товару на наступних умовах:

- аванс, в розмірі 25% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 12558,38 доларів США, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, протягом 2 банківських днів з дати укладення даного додатку;

- решта, наступні 15% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 7535,03 доларів США, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, до 30 червня 2012 року. Решта 60% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 30140,10 доларів США, та підлягає сплаті по курсу перерахунку, до 30 вересня 2012 року.

Також, пунктом 2.2 Специфікації сторони обумовили, що на дату підписання даного додатку гривневий еквівалент вартості товару, без ПДВ, складає 404882,01 гривень. У зв'язку з можливою зміною гривневого еквіваленту вартості товару через коливання валютного курсу доларів США, остаточний гривневий еквівалент вартості товару визначається сумою гривневих платежів, що підлягають здійсненню за даним додатком.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за дійсним договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 9.1 договору).

Дійсний договір набирає сили з моменту його підписання, і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами умов дійсного договору (п. 10.1 договору).

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями діючого законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору, позивач 26 квітня 2012 року поставив та передав відповідачу, а останній отримав у власність, за видатковою накладною № О-000348/001708, товар - насіння соняшника (сорт PR64E71, PR64A15) в загальній кількості 300 посівних одиниць на загальну вартість 398526,82 гривень.

Зазначений факт підтверджується також:

- довіреністю № 22 від 26.04.12р. на отримання товару;

- рахунком № О-000545/001708 від 23.04.12р. на суму 398526,82 грн.

Згідно наданих позивачем доказів, відповідач лише частково оплатив отриманий товар, а саме - в загальній сумі 248526,32 грн., про що свідчать:

- банківські виписки;

- акт звірки, складений та узгоджений між сторонами станом на 08.09.14 р.

Відповідно до змісту ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом надати суду належні докази які б свідчили про відсутність заборгованості по спірним відносинам перед позивачем, не спростував доводи останнього.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини, а також той факт, що відповідач фактично проігнорував вимоги в претензії позивача (вих. № 4084 від 07.03.2014р.), яку отримав 18.03.2014 року, суд вважає позовні вимоги, заявлені позивачем щодо стягнення основного боргу, правомірними.

Отже, перевіривши правильність здійснення позивачем розрахунку основного боргу та здійснивши оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, суд дійшов висновків про наявність у відповідача перед позивачем, за договором № 4550/001708 від 20.02.2012 р., по видатковій накладній № № О-000348/001708 від 26.04.12 р. основного боргу в розмірі 150000,50 грн (398526,82 - 248526,32).

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, суд перевірив розрахунки позивача щодо заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних та дійшов висновку про незначну помилку в нарахуванні ТОВ «АМАКО Україна» 3% річних, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню частково.

Розмір же інших заявлених позивачем до стягнення вимог є цілком законним та обґрунтованим.

Таким чином, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Баштанська сільськогоспо-дарська машинно-технологічна станція" (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. О.Сизоненка, 5, код ЄДРПОУ 30126517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011) 150000,50 грн. основного боргу, 11270,47 грн. - 3% річних, 19694,65 грн. - інфляційних втрат та 3619,32 грн. судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 27 жовтня 2014 року.

Суддя О.Г.Смородінова