Ухвала суду № 41096165, 03.04.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-кп/791/226/14 р. Головуюча у 1-й інстанції Рядча Т.І.

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року квітня місяця « 03» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Бугрименка В.Г.Суддів:Післєгіної Л.М., Вороненко Т.В.При секретаріФокіній Є.В.З участю прокурораКоломійця В.С.Представника потерпілогоОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013230030003838, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Козацьке

Бериславського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на три роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 01.10.2013 р. і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на три роки один місяць з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід - взятий під варту в залі суду 23.01.2014 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь Приватного підприємства « Лартіс» 35 800 гривень за майнову шкоду.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він 28 липня 2013 року і 04 серпня 2013 року, перебуваючи на території ПП « Ларіс», розташованого по вул. Перекопській в м. Херсоні, проникав на корабель « Кіммерієць» звідки викрав майно ПП « Ларіс» відповідно на суми 5 500 гривень і 28 800 гривень, а всього на загальну суму 30 300 гривень.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, не заперечуючи доведеності вини і правильності кваліфікації його дій, покликається на необхідність перевірки матеріалів кримінального провадження, а саме достовірності матеріалів провадження, допустимості як доказів висновків експертизи, наявності порушень під час досудового розслідування що збільшило ступінь його вини та призначення суворого покарання без врахування тих фактів, що він є єдиним годувальником в сімї та має на утриманні дитину, яка є інвалідом. Просить застосувати покарання, не пов'язане з триманням під вартою.

Заслухавши міркування прокурора і представника потерпілого про необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин зроблений у відповідності до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюють ся. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

За даними кримінального провадження воно судом першої інстанції розглянуто саме в порядку, визначеному положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України а тому обвинувачений не може в апеляційному порядку оспорювати встановлені місцевим судом фактичні обставини справи.

Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 . покарання то підстав вважати його суворим, як це стверджується в апеляційній скарзі обвинуваченого, немає. За даними кримінального провадження ОСОБА_7 вчинив два тяжких злочини, не приймав мір до відшкодування завданих збитків. Враховуючи тяжкість злочинів та дані про особу ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України щодо його необхідності, достатності та справедливості. З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого і на які той посилається в апеляційній скарзі, суд призначив йому покарання в нижніх межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України. Обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину і давали б підстави для застосування положень ст. 69 КК України, тобто призначення покарання більш мякого ніж передбачене санкцією норми матеріального права, в порушенні якої він визнаний винуватим, не встановлено. Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинувачено ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 23 січня 2014 року щодо цього засудженого - без зміни.

Обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід втрачає чинність після набрання вироком законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена учасниками судового розгляду на протязі трьох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: (три підписи)

З оригіналом згідно

Суддя