Постанова № 41091554, 23.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа № 908/1896/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Зарахова Н.О.,

позивача - Антонюк В.М.,

третьої особи - не з'явився,

відповідача - Кучерук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3220 З/1-7) на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.14 у справі

за позовом Прокурора Пологівського району, м.Пологи, в інтересах держави,

в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державний заклад "Чубарівський аграрний ліцей", с. Чубарівка,

до ПАТ "МТС Україна", м Дніпропетровськ,

про зобов'язання звільнити та повернути майно та стягнення неустойки

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Пологівського району, в інтересах держави, в особі регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ "МТС Україна", про зобов'язання звільнити та повернути майно і стягнення неустойки у розмірі 24 071,04 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Носівець В.В.) від 13.08.14 року позов задоволено.

Зобов'язано приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звільнити на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області державне нерухоме майно - частину даху будівлі площею 25,0 кв.м. та нежитлове приміщення, площею 14,18 кв.м., четвертого поверху будівлі учбового корпусу, розміщеного за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Чубарівка, вул. Артема, 1, вартістю 72507,00 грн.

Зобов'язано приватне акціонерне товариство «МТС Україна» повернути Державному навчальному закладу «Чубарівський професійний аграрний ліцей» за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області державне нерухоме майно - частину даху будівлі площею 25,0 кв.м. та нежитлове приміщення, площею 14,18 кв.м., четвертого поверху будівлі учбового корпусу, розміщеного за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Чубарівка, вул. Артема, 1, вартістю 72507,00 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в доход державного бюджету Пологівського району (22080300, код ЄДРПОУ 37964024, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31119093700236, стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області) 24071,04 грн. неустойки.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, просить поновити строк на апеляційне провадження, рішення господарського суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора і представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець, позивач у справі) та приватне акціонерне товариство «МТС УКРАЇНА» (орендар, відповідач у справі) 15.01.2013 р. уклали договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного навчального закладу «Чубарський професійний аграрний ліцей» (балансоутримувач, третя особа у справі) (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину даху будівлі площею 25,0 кв.м. та нежитлове приміщення площею 14,18 кв.м., четвертого поверху будівлі учбового корпусу, розміщеного за адресою: Запорізька область, Пологівський район, село Чубарівка, вул. Артема, 1.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір укладений строком на один рік з 15 січня 2013 р. по 14 січня 2014 р. включно.

Згідно з п. 10.6. договору договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.4. договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про зміни, який є невід'ємною частиною договору при наявності згоди органу, уповноваженого управляти переданим в оренду майном, наданої у порядку передбаченому чинним законодавством.

На виконання п. 2.1. договору сторони підписали Акт прийому-передачі державного нерухомого майна 15.01.2014 р., відповідно до якого орендодавець передав орендарю обумовлене договором державне нерухоме майно.

Приписами ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи, листом № 11-13-00898 від 10.02.2014 р. (ар.с. 26) РВ ФДМУ по Запорізькій області повідомив орендаря про не продовження строку дії договору оренди № 3051/д від 15.01.2013 р., внаслідок відмови Міністерства освіти і науки України в пролонгації вказаного договору, про що було зазначено у листі від 30.01.2014 р. № 1/11-1269. З урахуванням зазначених подій, враховуючи положення договору оренди від 15.01.2013 р., позивач просив орендаря повернути орендоване майно балансоутримувачу, підписати акт прийому-передачі та надати три примірника до регіонального відділення. Вказаний лист отриманий відповідачем 13.02.2014 р. (м. Київ) та 14.02.2014 р. (м. Дніпропетровськ), про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (ар.с. 27).

Внаслідок невиконання орендарем в добровільному порядку вимог чинного законодавства та положень договору від 15.01.2013 р., позивач 08.04.2014 р. на його адресу направив претензію № 11-01-02368 з проханням сплатити суму неустойки та повернути балансоутримувачу об'єкт оренди.

Однак, відповідач зобов'язання належним чином не виконав, суму неустойки, за порушення своїх зобов'язань, не сплатив, об'єкт оренди не звільнив та балансоутримувачу не повернув.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення прокурора та Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області з позовом до господарського суду Запорізької області з дотриманням приписів статті 16 ГПК України.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову та апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що термін користування майном визначається сторонами в договорі. Строк може бути визначений періодом в часі або конкретною датою.

Як зазначалося вище, у договорі № 3051/д від 15.01.2013 р. сторонами узгоджений строк дії договору оренди та строк припинення правовідносин між сторонами відносно оренди спірного об'єкту - до 14.01.2014 р. включно.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Обов'язок орендаря повернути майно в разі закінчення строку дії договору оренди передбачений також і п. 5.11. та 10.10. договору.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, з урахуванням пункту 10.10. договору, відповідач повинен звільнити та повернути балансоутримувачу майно після спливу строку його дії, тобто з 15.01.2014 р. (оскільки договір діяв до 14.01.2014 р. включно) протягом трьох робочих днів, аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі та його погодження орендарем з балансоутримувачем.

В той же час, доказів, які б підтверджували факт дотримання відповідачем наведених норм чинного законодавства та положень договору суду не надано.

Внаслідок спливу строку дії договору оренди державного нерухомого майна, відсутності правових підстав для користування ПАТ «МТС Україна» переданого йому в оренду майна, яке є власністю держави та перебуває на балансі Державного навчального закладу «Чубарівський аграрний ліцей», прокурор та позивач просили суд зобов'язати ПАТ «МТС Україна» звільнити спірне майно та передати його балансоутримувачу (Державному навчальному закладу «Чубарівський аграрний ліцей») за участю орендодавця (РВ ФДМУ по Запорізькій області), шляхом підписання акту прийому-передачі.

На момент розгляду справи доказів повернення відповідачем балансоутримувачу за участю орендодавця об'єкту договору оренди суду не надано.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги відносно зобов'язання ПАТ «МТС Україна» звільнити та повернути Державному навчальному закладу «Чубарівський аграрний ліцей» за участю регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області державне нерухоме майно, що є предметом договору оренди № 3051/д від 15.01.2013 р., шляхом підписання акту прийому-передачі, є нормативно обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Частиною другою ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності та спеціальних строків нарахування є неправильним (постанова Верховного Суду України від 20.03.2012 року у справі № 40/117).

Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача та прокурора щодо наявності порушень ПАТ «МТС Україна» зобов'язань за договором оренди та правомірністю застосування до порушника санкцій у вигляді стягнення неустойки, передбаченої ч. 2. ст. 785 ЦК України та п. 10.11 договору.

З огляду на зазначені норми права, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом правомірно задоволена вимога позивача щодо стягнення неустойки у розмірі 21197,88 грн. за період з 15.01.2014 р. по 04.08.2014 р.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на інші норми права не спростовують вищенаведених висновків суду.

Судовий збір за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 49 ГПК України, залишається на відповідача.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13 серпня 2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду.

Повний текст постанови складено 24.10.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.