Ухвала суду № 41088290, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/19197/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Карася О.В.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Фірми "Мірта" Приватного підприємства на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013

у справі № 1570/6131/2012

за позовом Фірми "Мірта" Приватного підприємства

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

Одеської області Державної податкової служби

Державної податкової служби в Одеській області

про визнання неправомірними дії та скасування податкового

повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Фірма "Мірта" Приватного підприємства звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Одеській області про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Державною податковою службою в Одеській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фірми "Мірта" з питань взаємовідносин з ТОВ "Миракод" за весь період діяльності, за результатами якої складений акт від 22.06.2012 року № 13/22-80/24769277.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 5 та ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 144 ПК України.

Відповідно до зазначеного порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 року № 0001342200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 279507 грн.

З матеріалів справи встановлено, що між ПП "Мірта" та ТОВ "Миракод" був укладений договір поставки товару № ДГ-С-б/н від 01.09.2009 року, згідно умов якого постачальник (ТОВ "Міракод") приймає на себе зобов'язання здійснити поставку товару, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього ціну у відповідності до умов цього договору.

На підтвердження виконання умов договору та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, накладні, платіжні доручення, банківські виписки, договори, довіреності, рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судами встановлено, що висновком відповідача про порушення позивачем податкового законодавства став вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011, який вступив в законну силу 23.12.2011, яким директора підприємства - контрагента позивача - ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, та призначено покарання - 3 роки позбавлення волі; у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнено засуджену від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням.

При цьому, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на встановлені під час розгляду кримінальної справи обставини, оскільки вони стосуються лише злочинних дій посадової особи ТОВ «Миракод», та не спростовують реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Миракод», і самі по собі не доводять порушення позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції та помилково не погодився суд апеляційної інстанції.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності ст. 4 даного Закону віднесено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо правильності формування позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з належним чином оформленими первинними документами, тому позов задоволено правомірно.

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2012.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Фірми "Мірта" Приватного підприємства на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 у справі № 1570/6131/2012 слід задовольнити, постанову суду апеляції інстанції скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фірми "Мірта" Приватного підприємства задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді О.В. Карась О.І. Степашко