Ухвала суду № 41088286, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4167/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

судді-доповідача Шипуліної Т.М.

суддів Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.06.2014 у справі №2а-2683/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.06.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс» залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс» звернулось до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.06.2014 та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 21.03.2013 по справі №2а-6142/10/2370 (К/9991/29375/11), від 06.03.2013 по справі №2а-12580/12/2670 (К/800/1429/13), від 22.10.2013 по справі №826/3296/13-а (К/800/39886/13), від 19.02.2014 по справі №2а/1770/3754/2011 (К/9991/26890/12), від 08.11.2011 по справі №2а-3441/10/2070 (К/9991/28213/11), від 09.10.2012 по справі №2а-1870/2690/11 (К/9991/5305/12), від 15.04.2014 по справі №2а-10124/12/2670 (К/800/5630/13; К/800/7284/13) та зазначає, що у вказаних справах та у даній справі Вищим адміністративним судом не однаково застосовано згадані норми матеріального права.

Відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень Вищого адміністративного суду України, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Враховуючи викладене, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс» відсутні підстави, передбачені статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, для порушення питання щодо розгляду заяви Вищим адміністративним судом України про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс» у задоволенні вимоги про допуск справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.06.2014 у справі №2а-2683/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: _______ Т.М. Шипуліна

Судді: _______ Л.В. Ланченко

_______ А.М. Лосєв

_______ Н.Г. Пилипчук

_______ М.О. Федоров