Рішення № 41087798, 23.10.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/12447/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Миколаєць І.Ю.

Доповідач: Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Шалапуда Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2014 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року в розмірі 1 349 256,36 грн., а також судові витрати і розмірі 3654 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2014 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду 1-ї інстанції, представник відповідача ОСОБА_2ОСОБА_9 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що при ухваленні рішення судом 1-ї інстанції не взято до уваги положення п.4.5 кредитного договору від 11.04.2007 року, яким встановлено, що у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником обов'язків за кредитним договором більше ніж 90 днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а позичальник зобов'язаний протягом 1 робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що остання сплата за кредитним договором від 11.04.2007 року мала місце 11.11.2008 року, а тому строк виконання кредитного зобов'язання сплив 08.02.2009 року. Позовну заяву про стягнення заборгованості з відповідачів позивачем була подано лише 11.03.2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Відповідачем було подано до суду 1-ї інстанції заяву про застосування строків позовної даності. Однак судом 1-ї інстанції не взято до уваги вказану заяву та ухвалене необґрунтоване рішення.

В судове засідання сторони не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 причину своєї неявки суду не повідомили, представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надав суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки представник банку перебуває в іншому судовому засідання в Голосіївському районному суді міста Києва, проте доказів на підтвердження вказаних в заяві обставин до заяви не надав, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 11 квітня 2007 року міжАкціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №10-29/3238, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, зі сплатою 13% річних, та погашенням відповідно до умов даного договору. Кінцевий строк погашення кредиту 11 квітня 2022 року.

Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №10-29/3238, 11 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір поруки за №02-10/1224, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 зобов'язується перед банком солідарно відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором.

Цього ж дня, 11 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований за №1229. Відповідно до умов даного договору, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 передають Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в іпотекунерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

20 січня 2010 року Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було надіслано досудові вимоги про усунення порушень умов кредитного договору №10-29/3238 від 11.04.2007 року.

Дані вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали 26.01.2010 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Оскільки відповідачі свої обов'язки за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року належним чином не виконують, що призвело до виникнення заборгованості, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по договору в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року в розмірі 1 349 256,36 грн., суд 1-ї інстанції посилався на те, що з досліджених судом доказів достовірно встановлено, що відповідачі, як боржник та поручитель, свої зобов'язання за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року не виконують, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є обґрунтованими.

Проте, з таким висновком суду 1-ї інстанції колегія суддів повністю погодитись не може з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1.1.1 кредитного договору №10-29/3238 від 11.04.2007 року встановлено, що починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно 11 числа кожного місяця рівними частинами сплачує кредитору суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 1278,07 доларів США, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 11.04.2022 року.

Згідно з п.2.5 кредитного договору №10-29/3238 від 11.04.2007 року нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичної заборгованості за кредитом, у валюті кредиту, щомісячно, за методом факт/360, де факт - фактична кількість днів у місяці, 360 - умовна кількість днів у році.

ОСОБА_5 свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконує.

Станом на 12 грудня 2013 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року складає 1 349 256,36 грн., з яких 769 784,33 грн. - заборгованість за кредитом, 495 795,20 - заборгованість за відсотками, 18 000,49 - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 65 676,34 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

Вказану заборгованість на вимогу банку відповідач не погашає, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_5, як з боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року на загальну суму 1 349 256,36 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що до даних позовних вимог банку підлягає застосуванню строк позовної давності, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 статті 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.

В матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_5 про застосування строку позовної давності до позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року, а тому у суду були відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності до вказаних позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції не береться до уваги наявна в матеріалах справи заява про застосування до позовних вимог строку позовної давності, оскільки дана заява не була зроблена до винесення судом рішення та підписана помічником адвоката ОСОБА_9 ОСОБА_10.

Згідно зі статтею 40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Статтею 42 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

В матеріалах справи відсутня довіреність та/або договір про надання правової допомоги, з яких би вбачалось, що ОСОБА_5 уповноважувала ОСОБА_9 та/або ОСОБА_10 на представництво її інтересів в суді під час розгляду даної цивільної справи чи на вчинення будь-яких інших процесуальних дій від її імені.

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 (а відтак і ОСОБА_2) первинно взяла на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 11 квітня 2022 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договором кредитор використав, передбачене частиною 2 статті 1050 ЦК України, право на односторонню зміну умов кредитного договору, надіславши 23 січня 2010 року, у тому числі поручителю, вимогу від 20.01.2010 року про негайне повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що у разі зміни кредитором на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати.

З досліджених судом доказів встановлено, що боржник та поручитель вимогу про негайне повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів отримали 26 січня 2010 року, а тому, в силу вимог закону, саме з 26 січня 2010 року починається перебіг шестимісячного строку на звернення кредитора з вимогою до поручителя щодо погашення заборгованості за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року. Оскільки в строк до 27 липня 2010 року банк не звернувся до поручителя ОСОБА_2 з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року, то в силу вимог ч.4 ст.559 ЦК України договір поруки №02-10/1224 від 11.04.2007 року є припиненим.

Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного суду України №6-53цс14 від 17.09.2014 року.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року на загальну суму 1 349 256,36 грн. та про відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

Керуючись ст. 559 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 задовольнити частково.

Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитним договором №10-29/3238 від 11.04.2007 року на загальну суму 1 349 256,36 грн., з яких 769 784,33 грн. - заборгованість за кредитом, 495 795,20 - заборгованість за відсотками, 18 000,49 - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 65 676,34 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: