Ухвала суду № 4107569, 16.06.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року № 22а-8327/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Довгополова О.М.

Яворського І.О.

При секретарі судового засідання Наконечній М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна»

на постанову господарського суду Закарпатської області від 10 квітня 2008 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна»

до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ТзОВ «Сведвуд Україна» звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області. У позовній заяві просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.04.2007р. № 0001120351/3/568/2306/22069601/3991 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 353663,00 грн. за серпень 2006 р.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 10 квітня 2008 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що необхідними умовами для отримання бюджетного відшкодування є реальне надходження податку до держбюджету та надмірна його сплата платником ПДВ за результатами господарської діяльності у певному звітному періоді, оскільки специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального акцизу (непрямого податку) нараховуються та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

По відношенню до спірної по справі ситуації суд виходить з того, що надмірної сплати позивачем ПДВ в охопленому перевіркою періоді не було.

Зазначені обставини на думку суду першої інстанції, свідчать про те, що у спірній по справі ситуації відсутня основна, законодавчо регламентована умова для відшкодування ПДВ, а саме: надмірна сплата даного виду податку до державного бюджету.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 10 квітня 2008 року у справі № 7/82-2008 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що з аконодавець чітко визначив, що бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення ПДВ, який сплачений у ціні товарів (робіт, послуг) за попередній податковий період, тобто до уваги береться загальна сума проведених виплат з урахуванням ПДВ.

____________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Швед С.Б. ряд. ст. зв. № 2.11.15 суддя-доповідач Любашевський В.П.  

справа 7/82-2008/5008 справа № 22а-8327/08/9104.doc

також зазначає, що підтвердженням сплати податку на додану вартість в складі ціни за товари, роботи і послуги, а також перерахування податку на додану вартість митним органам є реєстр платіжних доручень за липень 2006 року. Заявлене бюджетне відшкодування формувалось на підставі нарахованого податкового кредиту з ПДВ, податковий облік якого підтверджений належно оформленим реєстром виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість, ведення якого передбачено пп. 7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість» .

З'ясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав:

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість зараховується до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування цього податку згідно з Законом.

Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Висновок, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 1, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з визначення платника податку як особи, котра згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між; собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 10 квітня 2008 року у справі № 7/82-2008 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді О.М. Довгополов

І.О. Яворський

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

18.06.2009 р.