Постанова № 41066537, 21.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2013 рокусправа № 2а/0470/4720/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Баранник Н.П. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Рязанов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства

«Житлово-експлуатаційна організація № 14»,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 25 квітня 2012 року

у справі № 2а/0470/4720/12

за поданням Криворізької північної міжрайонної

державної податкової інспекції Дніпропетровської області

Державної податкової служби України,

вул. Кремлівська, 4, м. Кривий Ріг, 50031;

до відповідача Комунального підприємства

«Житлово-експлуатаційна організація № 14»,

вул. Щорса, 22, м. Кривий ріг, 50047;

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту;

встановив: Криворізька північна міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби України звернулась з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Парненко В.С.) своєю постановою від 25 квітня 2012 року подання задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що в силу приписів підпункту 94.2.7 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI у разі не допуску платником податків податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, може бути застосовано арешт майна.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Комунальне підприємств «Житлово-експлуатаційна організація № 14», Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 14» створене Криворізькою міською Радою народних депутатів відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У відповідності з пунктом 5.3 Статуту власником майна підприємства є Криворізька міська рада і підприємство відповідає перед власником майна за збереження. Рішенням Криворізької міської ради № 290 від 27.09.2006 року роз'яснено, що власником основних засобів комунальних підприємств є територіальна громада в особі Криворізької міської ради.

Таким чином, вказані об'єкти, які складають цілісний майновий комплекс не підлягають приватизації і не можуть бути предметом податкової застави.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні подання відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: 23 квітня 2012 року керівником контролюючого органу прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким вирішено, з огляду на приписи підпункту 94.2.7 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14», код ЄДРПОУ 20282526, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: 50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Щорса, 22.

З урахуванням особливостей, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, Криворізька північна міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби України звернулася із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В даному поданні заявник просить суд підтвердити обґрунтованість рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з відмовою платника податків від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

В той же час, відповідно до вимог пункту 94.10 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Керівником контролюючого органу, про що зазначено вище, 23 квітня 2012 року прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків з огляду на приписи підпункту 94.2.7 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Подання про підтвердження вмотивовано посиланням на підпункт 94.2.6 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Крім того, у відповідності зі статтею 78 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Згідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Слід вказати, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно, статтею 96 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI врегульовано особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 14» належить до комунальної власності Криворізької міської ради. Майно підприємства є власністю територіальної громади міста Кривого Рогу та закріплене за ним на праві господарського відання.

Майно житлово-комунального підприємства не може бути використане як джерело погашення податкового боргу в силу приписів статті 87 ПК України.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/4720/12 скасувати.

У задоволенні подання Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 14» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Л.М. Нагорна