Ухвала суду № 41066541, 27.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2014 рокусправа № 1170/2а-3613/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишев О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції

Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 17 січня 2013 року

у справі № 1170/2а-3613/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований

будівельно-монтажний поїзд № 816 по СЦБ»,

вул. Кропивницького, 4 кв. 64, м. Кіровоград, 25015;

до відповідача Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції

Кіровоградської області Державної податкової служби,

вул. Глінки, 2, м. Кіровоград, 25009;

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд № 816 по СЦБ» подано позов до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001260222 та 0001250222.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Притула К.М.) своєю постановою від 17 січня 2013 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Кіровоградська об'єднана Державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд № 816 по СЦБ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами складений Акт № 129/22-2/32718996 від 21.09.2012 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення

статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України;

статей 135 - 138, 198 - 201 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд № 816 по СЦБ» здійснювались господарські операції з Приватним підприємством «Оникс-СГ», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсан», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТА-БАНІО», а також Приватним підприємством «Продукт-сервіс».

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, копії актів виконаних будівельних робіт, платіжних доручень та копії квитанцій. Зазначені первинні документи надавались позивачем під час перевірки, в акті перевірки не зазначено про невідповідність первинної документації вимогам законодавства.

В той же час, Кіровоградською ОДПІ складено Акт № 402/1520/37427046 від 15.06.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта оподаткування ПП «Онікс-СГ», яким встановлено відсутність виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

Крім того, Кіровоградською ОДПІ отримано Акт від 04.05.2012р. № 1093/22-3/33498270 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІТА-БАНІО», в якому зазначено про порушення статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів (послуг).

Також, Кіровоградською ОДПІ отримано -

від ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Акт від 30.11.2011 року № 95/3-23-40 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Форсан» у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням;

від ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Акт від 07 липня 2012 року №

463/22-911/33097044 «Про неможливість проведення звірки ПП «Продукт-сервіс», в якому зазначено про порушення статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів (послуг).

04 жовтня 2012 року керівником контролюючого органу прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001260222, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 147.780,00 грн., та № 0001250222, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 192.756,00 грн., з яких за основним платежем - 128.504,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 64.252,00 грн.

Скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001260222 та 0001250222 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, здійснення господарських операцій із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети. Отже, правочини з придбання є нікчемними. А видаткові, та, відповідно, податкові накладні, не виконують функцій первинного документа.

Так, з огляду на приписи статті 228 Цивільного кодексу України, є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

І головною особливістю нікчемного правочину є відсутність необхідності визнання такого правочину недійсним в судовому порядку. Надається можливість просто відмовитися від виконання зобов'язань без рішення суду та будь-яких правових наслідків щодо цього.

В той же час, висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону вимагає серйозного юридичного аналізу.

Посилаючись на статті 207, 208 Господарського кодексу України, як на підставу нікчемності господарських зобов'язань, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:

вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Для того, щоб намір міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарської операції не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди.

Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Безумовно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно пов'язаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків - контрагента за договором, сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Позивач має в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Щодо відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Безпосередні постачальники позивача зареєстровані як платники податку. Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Крім того, матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентами Позивача за певними господарськими операціями по ланцюгу постачання продукції.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі № 1170/2а-3613/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна