Ухвала суду № 410596, 16.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2006 рокум. Київ

        Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоЦуркана М.І.Суддів:Амєліна С.Є.Кобилянського М.Г.Гуріна М.І.Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання Міненко І.М.,

за участю представника відповідача Туровської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Саіва»до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

у с т а н о в и л а :

У вересні 2004 року ТОВ «Саіва», звернулось  в суд  з позовом  до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішеньвід 10 лютого 2004 року:

-№0000232340/0/31904153 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 55 044,00 грн.;

-№0000222340/0/31904153 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 997,00 грн.;

-№0000212340/0/31904153про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28 053,00 грн.

 Зазначали, що спірніповідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки від 06 лютого 2004 року №111/2320/31904153 про  дотримання товариством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 травня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, за змістом якого встановлено порушення вимог:

-  п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2003 рік на суму 45870 грн.;

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2003 рік на суму 18 702грн.;

- вимогп.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого збільшено від’ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за 2003 рік на суму 2 997 грн.

Посилаючись на те, що викладені у акті  висновки не відповідають дійсності, а спірні повідомлення не ґрунтуються на законі – позивач просив визнати останні недійсними.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17 серпня 2005 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2005 року позов задоволено.

У касаційній скарзі ДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить рішення обох судових інстанцій скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши  доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що  скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що акт, за результатами розгляду  якого прийняті спірні рішення, складено податковим органом в процесі планової документальної перевірки діяльності товариства.

Також встановлено, що перевірка проведена поза межами підприємства, без повного  дослідження первинних та інших документів, що підтверджують наявність зазначених у акті фактів порушень податкового законодавства.

На підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у справі, підтверджених належними доказами, зокрема висновками судово – бухгалтерської експертизи, оригіналами  та копіями первинних бухгалтерських  документів, книг обліку придбання товарів, підтверджена правомірність формування валових витрат підприємства, податкового кредиту з податку на додану вартість та сум податку на додану вартість, що належать до відшкодування з бюджету.

Оскільки на порушення вимог п.1.3, п.1.6, п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 429 від 16.09.2002, документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача  проведена не  за місцезнаходженням підприємства, а  факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладені  в акті з неповним   посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що

підтверджують наявність зазначених фактів, то суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність порушень позивачем норм податкового законодавства.

За таких обставин висновки судів є законними і обґрунтованими і  доводами  касаційної скарги не спростовуються, оскільки останні зводяться до помилкового твердження про можливість визначення податкових зобов’язань лише на підставі  наявної у податкового органа  податкової звітності, без дослідження первинних документів платника податку.

 За правилами  ч.1 ст.224 КАС України, якщо  суди    не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,  а  рішення - без змін.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

 Касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 17 серпня 2005 року та  ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 6 грудня 2005 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.

Головуючий                                                              М.І. Цуркан

Судді:                                                        С.Є. Амєлін

                                                                  М.Г.Кобилянський

                                                                  М.І.Гурін

                                                                   В.В.Юрченко