Ухвала суду № 41057411, 22.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №411/7946/12 Головуючий у першій

Категорія 27 (1) інстанції Сарат Н. О.

№ 22-ц/774/2136к/14 Доповідач Соколан Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколан Н. О.

суддів - Бондар Я. М., Зубакової В. П.

при секретарі - Бондарі Ю. А.

За участю: представника позивача Щербачова Андрія Петровича,

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (надалі - ПАТ «Форум») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 204 240,56 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.08.2007 року між ПАТ «Банк Форум», яке з 19.04.2010 року є правонаступником АКБ «Форум» і ОСОБА_4 укладено кредитний договір №0194/07/05-N, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 33 000,00 доларів США на споживчі потреби строком по 08 серпня 2017 року із сплатою 11,50 % річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором 09.08.2007року з ОСОБА_5 укладено договір поруки.

Відповідачами умови договорів кредиту та поруки порушені, у зв'язку з чим станом на 09.07.2012 року виникла заборгованість у розмірі 204 240,56 грн. 56 коп., яку просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку разом із судовим збором.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2014 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору 201 806,30 грн., яка складається: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів 7 149,87 дол. США, що еквівалентно 57 148,91 грн.; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів 15 675,00 дол. США, що еквівалентно 125 290,28 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 1 295,07 дол. США, що еквівалентно 10 351,49 грн.; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами 65,62 дол. США, що еквівалентно 524,50 грн.; загальна сума заборгованості без штрафних санкцій 24 185,56 дол. США, що еквівалентно 193 315,19 грн. Сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами 1 062,32 дол. США, що еквівалентно 8 491,12 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4., ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» витрати по сплаті судового збору 2018,06 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки розрахунку заборгованості, не перевірив його відповідність фінансовим документам, не взяв до уваги, що у розрахунку заборгованості, наданим позивачем, не зазначено всіх платежів, здійснених ОСОБА_4, розрахунок заборгованості проведено у гривні не за курсом долару США, встановленим Національним Банком України, судом зазначено, за яким курсом проведено розрахунок. Заявляючи позовні вимоги про повернення остаточної суми кредиту, позивач фактично в односторонньому порядку розірвав договір. Суд не зупинив розгляд справи до вирішення позову про визнання кредитного договору недійсним. Відповідачі не були належним чином повідомлені про час розгляду справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Банк Форум» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, 09.08.2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №0194/07/05-N (а.с.8-10).

Згідно умов Кредитного договору відповідачу надано кредит у сумі 33 000,00 доларів США на споживчі потреби, строком по 08 серпня 2017 року із сплатою 11,50 відсотків річних за користування кредитом. У забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором було забезпечено договором поруки від 09.08.2007 року, укладеного з ОСОБА_5 (а.с.10).

ОСОБА_4 порушено умови договору, у зв'язку з чим станом на 10.12.2012 року заборгованість складає 201806,30 грн., з яких: 7 149,87 дол.США (що еквівалентно 57 148,91 грн.) 15 675,00 дол.США (що еквівалентно 125 290,28 грн.) - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 1 295,07 дол.США (що еквівалентно 10 351,49 грн.) - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів; 65,62 дол.США (що еквівалентно 524,50 грн.) - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; поточна сума заборгованоості за нарахованими процентами; загальна сума заборгованості без штрафних санкцій 24 185,56 дол.США (що еквівалентно 193 315,19 грн.). Сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами 1 062,32 дол.США (що еквівалентно 8 491,12 грн.).

Вирішуючи спір по суті, суд вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку і відповідно до норм матеріального та процесуального права обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення заборгованості з кредитора ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_5, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти, та відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із договору кредиту 09.08.2007 року, його було укладено сторонами шляхом підписання, що свідчить про те, що сторони дійшли згоди щодо усіх його умов, а ОСОБА_4 підписанням договору підтвердив свою згоду з умовами кредитування.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 201806,30 грн.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки кредитний договір від 09.08.2007 року не було визнано недійсним у встановлену законом порядку, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги наявність у провадженні суду позову про визнання кредитного договору недійсним, є необгрунтованими. Крім того, колегія суддів вважає, що розгляд справи про визнання кредитного договору недійсним не є підставою для зупинення провадження у справі, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

Посилання апеляційної скарги на те, що розрахунок заборгованості проведено невірно, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в апеляційній скарзі, в порушення вимог ст.. 60 ЦПК України, не надав обґрунтованих доводів щодо неправильності розрахунку, наданого позивачем. Крім того, суду апеляційної інстанції також не надані докази на підтвердження належного виконання відповідачами кредитних зобов'язань, які не внесені до розрахунку заборгованості, на що посилається апеляційна скарга.

Не погоджується колегія суддів й з доводами апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції позбавив відповідачів права на захист, оскільки ухвалення рішення судом першої інстанції у відсутності відповідачів не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення, відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 приймали участь у розгляді справи, подавали усні та письмові пояснення щодо позовних вимог та, на думку колегії суддів, реалізували право на судовий захист своїх прав.

Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, а порушення судом норм процесуального права на які посилається відповідач в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування рішення районного суду згідно ч.3 ст. 309 ЦПК України, оскільки таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: