Ухвала суду № 41049254, 22.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2013 рокусправа № 1170/2а-1982/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області Ярового Олександра Володимировича Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року у справі № 1170/2а-1982/12 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області Ярового Олександра Володимировича, Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до Голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області Ярового Олександра Володимировича та Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області з вимогою визнати протиправним та скасувати розпорядження №16-вс від 11.05.2012 року "Про оголошення догани ОСОБА_3"

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано розпорядження голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №16-вс від 11 травня 2012 року "Про оголошення догани ОСОБА_3".

Не погодившись з вищевказаною постановою Голова Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області Яровий Олександр Володимирович, Голованівська районна державна адміністрація Кіровоградської області подали апеляційну скаргу мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить постанову кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року скасувати та відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.05.2012 року розпорядженням голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №16-вс ОСОБА_3, начальнику юридичного відділу апарату райдержадміністрації, оголошено догану за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов'язків, що є порушенням пункту 2.2 посадової інструкції, а саме - за самовільну участь в судовому засіданні Голованівського районного суду 03 травня 2012 року та представлення в суді своїх особистих інтересів. Підставою стали пояснення ОСОБА_3 від 04 та 10 травня 2012 року, пояснення ОСОБА_4 /а.с. 11/.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про державну службу", дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про державну службу", до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Спеціальним нормативним актом, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини є Кодекс законів про працю України (далі - КзпП України).

Відповідно до ст.139 Кодексу законів про працю України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Догана є видом дисциплінарного стягнення, передбаченим ст.147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України "Про державну службу", однією з підстав для накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця є невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Відповідно до абзацу 2 п.13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються положення, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то необхідно субсидіарно застосовувати законодавство про працю, зокрема КЗпП України.

Отже, порядок застосування дисциплінарного стягнення у даному випадку регулюється нормами КЗпП України.

З п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" вбачається, що при розгляді справ, пов'язаних з накладенням дисциплінарного стягнення судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало підставою для його накладення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при застосуванні стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до ч.1 ст. 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при притягненні до дисциплінарної відповідальності слід обов'язково встановлювати чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено, наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення. Якщо при виборі заходів дисциплінарного стягнення враховуються наслідки порушення, власник повинен бути готовим до того, щоб довести при розгляді трудового спору наявність шкідливих наслідків та їх причинний зв'язок з допущеним працівником порушенням.

До застосування дисциплінарного стягнення вказаний орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення з тим, щоб при прийнятті відповідного рішення врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Крім того, розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно також містити обставини вчинення допущеного працівником проступку, підстав прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у законі обставин.

Судом попередньої інстанції встановлено, що позивач в межах наданих їй повноважень на виконання обов'язків покладених на неї посадовою інструкцією представляла інтереси райдержадміністрації у судовому засіданні 03 травня 2012 року при розгляді цивільної справи за позовом прокурора Голованівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Голованівська РДА, до ОСОБА_5 ОСОБА_6 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку незаконними, тому саме це унеможливлює представництво ОСОБА_3 в суді своїх особистих інтересів.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено правомірність своїх дій, а також те, що оскаржуване розпорядження винесено з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють дані правовідносини.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ: :

Апеляційну скаргу Голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області Ярового Олександра Володимировича Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судового рішення апеляційної інстанції

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов