Ухвала суду № 4104477, 04.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД 

Справа № 22-а-17722/08                                                                     Головуючий 1-ої інстанції – ПопіковО.В.

                                                                                                                                             Суддя-доповідач - Попович О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 червня 2009 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді                        Попович О.В.

Суддів                                             Бабенка К.А., Земляної Г.В.,

при секретарі                                             Черненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на Постанову Господарського суду Київської області від 22 лютого 2008 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Кристал – М» до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Господарського суду Київської області від 22 лютого 2008 року адміністративний позов  Відкритого акціонерного товариства «Кристал – М» до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення – рішення №0000102353/0 від 17.08.2007 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт стверджує, що оскаржувана Постанова Господарського суду Київської області є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, без повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з’явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 7.08.2007р. по 10.08.2007р. року працівниками ДПІ у Миронівському районі було проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Кристал-М»  з питання взаємовідносин з ТОВ «Енергохолдинг»  за період з 01.09.2004 р. по 31.11.2004р.

За її результатами складено відповідний Акт від 13.08.2007р. № 241\23-1\13729903 від 13.08.2007р.

Актом перевірки встановлено, встановлено порушення ВАТ «Кристал-М»  вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Енергохолдинг», в результаті чого занижено суму податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 396520,88 грн., в тому числі за вересень 2004р. - 70297,08 грн., за жовтень 2004р. - у розмірі 166763,96 грн., за листопад 2004р. - у розмірі 159459,84 грн.

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Миронівському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 17.08.2007р. № 0000102353\0, яким ВАТ «Кристал-М»  визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ загалом на суму 594781,32 грн., з яких 396520,88 грн. - сума основного платежу, а 198260,44 грн. - сума штрафних санкцій з цього податку.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Кристал-М», Господарський суд Київської області виходив з того, що Постанова Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року, яким визнано недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», а саме: статут, запис про державну реєстрацію ТОВ «Енергохолдинг», реєстрацію товариства платником ПДВ та припинено юридичну особу - ТОВ «Енергохолдинг» не є підставою для зменшення суми відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Кристал-М».

З даним висновком суду першої інстанції не можна не погодитись, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пп, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1  пункту 7.2  статті 7 Закону «Про  податок на додану вартість» передбачено: платник податку зобов'язаний надати покупцю    податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дату виписування податкової накладної;

в)   назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача;

ж)ціну продажу без врахування податку;

з)ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з податкових накладних, виписаних на адресу позивача ВАТ «Кристал-М», № 253 від 30.09.2004р., № 292 від 31.10.2004р., № 323/1 від 25.11.2004р.на загальну суму 2379125,28 грн., в т.ч. податок на додану вартість 396520,88 грн., вказані податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а кошти позивачем були фактично перераховані ТОВ «Енергохолдінг» у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було встановлено чи оформлені податкові накладні, виписані ВАТ«Кристал-М», у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон України не передбачає.

Як свідчать матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту. Цей факт відповідачем не заперечується.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Енергохолдінг» на момент складання податкових накладних », № 253 від 30.09.2004р., № 292 від 31.10.2004р., № 323/1 від 25.11.2004р., було зареєстрованим Камінь-Каширській МДПІ у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що свідчить відповідне свідоцтво від 29.09.2003 №02385599, а отже, мало право складати податкові накладні.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової Адміністрації України № 79 від 01.03.2000 (далі - Положення № 79) передбачено, що  Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності   платником   податку   на  додану   вартість   діє  до   дати   його   анулювання,   яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно пп. 25.2 Положення № 79 датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва, яке відбуваються у випадку прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду (господарського суду), є відповідна дата прийняття рішення.

Доказів визнання недійсним чи анулювання в установленому законом порядку Свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Енергохолдінг» платником податку на додану вартість від 29.09.2003 року №02385599 відповідачем не надано.

В матеріалах справи відсутні докази як визнання недійсними податкових накладних, виписаних позивачу ТОВ «Енергохолдінг», на підставі яких позивачем збільшено податковий кредит та віднесено відповідні суми до валових витрат, так і визнання недійсними угод, укладених між позивачем та ТОВ «Енергохолдінг».

Отже, ТОВ «Енергохолдінг» мало право виписувати податкові накладні до дати затвердження акту про анулювання реєстрації, в зв'язку із чим ВАТ «Кристал-М» мало право включати суми ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, предметом судового спору не можуть бути вимоги органі державної податкової служби щодо визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання недійсними з моменту державної реєстрації всієї комерційної діяльності суб'єкта господарювання, усіх вчинених юридично значимих дій та вчинених право чинів, оскільки такі способи реалізації їх повноважень не передбачені чинним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, згідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було.

Однак, відповідачем не було надано доказів на підтвердження факту несплати до бюджету контрагентом позивача, перерахованих йому у складі вартості придбаного товару сум податку на додану вартість або не включення цих сум до податкового зобов’язання за відповідний звітний податковий період, а також доказів притягнення до кримінальної відповідальності ((за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені ТОВ «Енергохолдинг».

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, були досліджені судом першої інстанції та їм дана належна правова оцінка.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на Постанову Господарського суду Київської області від 22 лютого 2008 року – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської області від 22 лютого 2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

(Повний текст Ухвали виготовлено 10.06.2009 року.)

                                   Головуючий суддя                                                 О.В. Попович

                                   Судді                                                                         К.А. Бабенко

                                                                                                                      Г.В. Земляна