Ухвала суду № 4104446, 25.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-19790/08 Головуючий у 1 інстанції Дорошенко М.В.

Суддя-доповідач Василенко Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Малиніна В.В., Горбань Т.І.,

при секретарі Коваленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника державної податкової інспекції у м. Черкаси Левенець Алли Миколаївни на постанову Господарського суду Черкаської області від 24.03.2008 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранспостач» до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

11.12.2007 ТОВ «Інтертранспостач» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом, в якому просила визнати протиправним рішення ДПІ у м. Черкаси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.06.2007 №№ 0004652200/0, 0004662200/0.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 24.03.2008 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача ДПІ у м. Черкаси Левенець А.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача представника відповідача ДПІ у м. Черкаси Левенець А.М. не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 22.06.2007 прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004652200/0, яким за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до позивача застосовні штрафні (фінансові) санкції в сумі 189275 грн. (а. с. 6) та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004662200/0, яким за порушення позивачем Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» № 319/94 від 18.06.1994 та ст. 9 Декрету КМ України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в сумі 340 грн.

23.06.2005 позивач уклав з голландською фірмою «AdVanEkerenV.O.F» зовнішньоекономічний контракт № 2306-5, згідно з яким голландська фірма «AdVanEkerenV.O.F» зобов'язана продати позивачу, а останній прийняти і оплатити два сідлові тягачі і два напівпричепи загальною вартістю 20000 євро.

09.07.2005 на територію України з Республіки Польща заїхали зазначені транспортні засоби, на які посадовими особами Ягодинської митниці складені відповідні протоколи про порушення митних правил від 09.07.2005 № 557/20502/205р і № 559/20502/2005.

18.07.2005 начальником Ягодинської митниці за матеріалами зазначених порушень митних правил було порушено кримінальну справу.

26.07.2005 позивач за платіжним дорученням від 26.07.2005 № 2 перерахував голландській фірмі «AdVanEkerenV.O.F» 20000 євро, як плату за тягачі та напівпричепи згідно з контрактом від 23.06.2005 № 2306-5.

Довідкою від 22.12.2005 № 54/14/1260 управління Служби безпеки України у Волинській області повідомило про те, що його слідчим відділом розслідується кримінальна справа № 1260 за фактом контрабанди двох сідлових тягачів та двох напівпричепів, які 09.07.2005 на митному посту «Ягодин» Ягодинської митниці ввозилися на адресу ТОВ «Інтертранспостач» з голландської фірми «AdVanEkerenV.O.F» на підставі вищезазначеного контракту.

Відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2005 по 01.04.2007, за результатами якої був складений акт від 21.06.2007 № 1153/23-2/25584924.

Перевіркою була встановлена наявність у позивача станом на 31.03.2007 не погашеної дебіторської заборгованості у сумі 20000 євро по зовнішньоекономічному контракту від 23.06.2005 № 2306-5, укладеного ним з голландською фірмою «AdVanEkerenV.O.F» на купівлю двох сідлових тягачів та двох напівпричепів, і відсутність у позивача індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення імпортної операції на умовах відстрочення поставки більше ніж на 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

При цьому відповідач виходив з вищевикладених обставин та факту відсутності оформлених в установленому порядку вантажних митних декларацій на імпортований згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 23.06.2005 № 2306-5 товар, наявність яких згідно з пунктами 1.1 та 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, означає про здійснення поставки товару по імпорту і є підставою для зняття імпортної операції резидента з контролю Національного банку України.

Порушення позивачем встановленого ст. 2 Закону №185/94-ВР 90-денного строку відстрочення поставки продукції при здійсненні імпортної операції на суму 20000 євро за висновком перевірки станом на 31.01.2007 склало 523 дні, починаючи з 25.10.2005, за які відповідач повинен сплатити до бюджету 189275 грн. пені, передбаченої ст. 4 цього ж Закону із розрахунку 0,3 відсотки за кожний день прострочення від суми 20000 євро, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості 24.10.2005.

Крім того, перевіркою було встановлено, що позивач в порушення вимог ст. 1 Указу Президента України від 19.06.1994 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що знаходяться за її межами» та ст. 9 Декрету Кабінету міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» не здійснив станом на 01.01.2006, 01.04.2006, 01.07.2006, 01.10.2006, 01.01.2007 декларування наявності належних йому валютних цінностей, які знаходяться за межами України на суму 20000 євро.

На підставі акту перевірки від 21.06.2007 № 1153/23-2/25584924 відповідач прийняв спірні рішення від 22.06.2007 №№ 0004652200/0, 0004662200/0.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

У даному випадку митні процедури щодо ввезених на територію України двох вантажних автомобілів і двох напівпричепів митними органами повністю не були проведені, оскільки митними органами не був наданий дозвіл на переміщення цих транспортних засобів через митний кордон України, що підтверджується також і копією листа Соснівського районного суду м. Черкас від 24.06.2009 № 210, наданою у апеляційному засіданні представником позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності вчинення позивачем правопорушення у сфері господарювання, що відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України виключає господарсько-правову відповідальність учасника господарських відносин.

Так, враховуючи що вироку суду у вище згадуваній кримінальній справі немає, а приведені вище обставини ввезення на територію України двох вантажних автомобілів і двох напівпричепів не означають, що останні не перетнули митний кордон України і відповідно не відбувся їх імпорт саме внаслідок порушення позивачем вимог відповідних норм законодавства, а не внаслідок порушення таких норм митним чи іншим державним органом.

Згідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, у даному випадку відповідач не довів вчинення позивачем правопорушень у сфері господарювання, за які до нього були застосовані за спірними рішеннями фінансові санкції, а отже і не довів правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідними рішеннями від 22.06.2007 №№ 0004652200/0, 0004662200/0.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з рішенням суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника державної податкової інспекції у м. Черкаси Левенець Алли Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 24.03.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 30.06.2009.