Ухвала суду № 41044069, 20.08.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1296/2014(м)

263/5387/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Баркова В.М.,

суддів Ткаченко Т.Б.,

Мальцевої Є.Є.,

при секретарі Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 березня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором посилаючись на те, що 06 липня 2007 року ОСОБА_5 за письмовим договором отримав кредит в сумі 5 520 грн. зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 06 липня 2009 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер та його спадкоємцями є ОСОБА_4 та малолітня донька ОСОБА_5, які отримали свідоцтва про право на спадщину за законом. Станом на дату смерті боржника заборгованість за кредитним договором складала 19 813 грн. 22 коп. яку позивач просив стягнути з дружини ОСОБА_4 яка є його спадкоємцем.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після її смерті спадкова справа не відкривалася. В зв'язку з цим за клопотанням представника позивача до участі у справі були залучені як відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані з нею в одній квартирі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_6, яка просила скаргу задовольнити, дослідивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача, правильно застосував норми матеріального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено обов'язку відповідачів як спадкоємців позичальника сплатити заборгованість за кредитом.

Цей висновок суду є обґрунтованим і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України їм надана належна правова оцінка.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 липня 2007 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено договір № MRXRRX12600460, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 5 520 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 липня 2009 року (а.с. 9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 34).

ІНФОРМАЦІЯ_3 дружина померлого ОСОБА_4 та його донька ОСОБА_5 в Першій маріупольській державній нотаріальній конторі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 37).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується інформацією з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Донецькій області (а.с. 57).

Заявляючи клопотання про залучення до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_4, представник позивача зазначав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день смерті останньої були зареєстровані з нею в одній квартирі, а отже відповідно до вимог закону вважаються такими, що прийняли спадщину після її смерті і є її правонаступниками.

З копії особового рахунку НОМЕР_1 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 з 01 листопада 1977 року по 13 січня 2012 року була зареєстрована квартиронаймач ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. В цій же квартирі з 01 листопада 1977 року по 22 серпня 2008 року був зареєстрований її чоловік ОСОБА_8, донька ОСОБА_4 з 01 листопада 1977 року по 01 серпня 2006 року та з 29 березня 2007 року по 31 січня 2012 року, син ОСОБА_2 з 08 травня 1978 року, син ОСОБА_3 з 28 серпня 1990 року, онук ОСОБА_9 з 02 червня 1999 року, онучка ОСОБА_5 з 29 березня 2007 року та зять ОСОБА_10 з 29 березня 2007 року по 22 вересня 2009 року (а.с. 137).

Відповідно до положень ст.ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином на день смерті ОСОБА_4 разом із нею були зареєстровані спадкоємець першої черги її донька ОСОБА_5, та брати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - спадкоємці другої черги.

Враховуючи наведене, відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не могли прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 за наявності спадкоємців попередньої черги, а відтак не можуть відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_5

Крім того, позивачем не надано суду доказів вартості спадкового майна яка є достатньою для задоволення його позовних вимог у відповідності до ст. 1282 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції не дає підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді