Ухвала суду № 4104398, 16.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-20636|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Арсірій Р.О.,

                                                                                                         Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 червня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                          Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

             розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Інтер» до  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача – прокуратура м. Києва, про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києваз позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 000720-12312/0 від 20.09.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 47550,00 грн., в тому числі 31700,00 грн. – основний платіж та 15850,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року – позов задоволено.

            На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою адміністрацією у м. Києві було проведено перевірку позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інтер", за результатами якої складено акт "Про результати невиїзної документальної невиїзної перевірки з питання повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Інтер" (код ЄДРПОУ 31764842) при взаємовідносинах з Приватним підприємством "Агро Траст" (код ЄДРПОУ 31764842) у період з 01.10.2005р. по 31.03.2006р. від 06.09.2007р. № 90/35-101/32984947 (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000720-12312/0 від 20.09.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47550,00 грн., в т.ч. 31700,00 грн. - основний платіж та 15850,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як випливає з акта перевірки, підставою визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ стало включення позивачем до податкового кредиту за квітень 2006 р. суми податку у розмірі 31700,00 грн.

Зокрема, актом перевірки встановлено, що на підставі податкових накладних, оформлених ПП "Агро Траст" за результатами виконання робіт і надання послуг по капітальному ремонту верстатів зубофрезерного, горизонтально-розточених верстатів. ТОВ "Еко Інтер" включено до податкового кредиту податок на додану вартість сплачений в ціні товару (робіт, послуг).

Перевіркою встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2007р. р. справі № 2-1005/2007р. визнано недійсними установчі документи ПП "Агро Траст", у тому числі Статут приватного підприємства "Агро Траст", зареєстрований виконкомом Миколаївської міської Ради 27.09.2005 року № 15221050001004252, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 19923484 від 10.12.2001 р., первинні бухгалтерські документи, податкові, товарні накладні, договори приватного підприємства "Агро Траст", код ЄДРПОУ 31764842. недійсними з дати перереєстрації приватного підприємства на Сімакіна В'ячеслава Анатолійовича, а саме з 27.09.2005 року.

У зв'язку з наведеними обставинами в акті зроблений висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП "Агро Траст" (виконавець) укладено договори № 14/03 від 14.03.2006р. та № 18/03 від 18.03.2006р., відповідно до умов яких виконавець взяв на себе зобов'язання по виконанню ряду робіт та наданню послуг з капітального ремонту верстатів зубофрезерного 5342 1962 року випуску, зав. № 272, горизонтально-розточувального моделі 2Н636ГФ1, 1982 року випуску, та моделі 2637ГФ1 (всього 2 верстата) і передпродажній підготовці зазначених верстатів, які належать замовнику, для приведення технічних та експлуатаційних характеристик, зазначених верстатів, у відповідність з паспортними даними.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано заперечень та не спростовано правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем протягом вказаних періодів товарів (робіт, послуг), в тому числі сум податку на додану вартість, на підставі дослідження наявних у позивача первинних облікових бухгалтерських та податкових документів.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); -  або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином колегія суддів погоджується, що право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних від виконавця робіт ПП "Агро Траст".

Крім того, підпунктом 9.8. статті 9 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), зазначає, що Реєстрація діє до дати її анулювання.

Пункт 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість. затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429, описує анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Відповідно до абзацу сьомого цього пункту, анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

У переліку випадків анулювання реєстрації за рішенням суду, відсутній випадок «Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість визнано недійсним з моменту реєстрації», натомість передбачені «За наявності судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи судового рішення, щодо скасування державної реєстрації платника податку».

При цьому, орган державної податкової служби здійснює таке анулювання на дату затвердження акта про анулювання реєстрації і тільки за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість

Акт щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Агро  Траст» складено ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 03.04.2007 року.

Отже, колегія суддів погоджується, що позивач має всі законні права відносити суми податку на додану вартість, в складі придбаних робіт ПП «Агро Траст» по податковим накладним №26 від 25.04.2006 року на суму 88 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 700,00 грн. та № 21 від 10.04.2006 року на суму 102 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 000,00 грн. до складу податкового кредиту відповідного періоду.

            Крім того, відповідач в апеляційній скарзі посилається не те, що оскільки Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2007 року про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Агро Траст» було оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду — Окружний адміністративний суд міста Києва мав зупинити провадження у справі №7/17 до вирішення справи №22а-661/07, рішення по якій може вплинути на результати розгляду даної справи, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Так, колегія суддів зважає на наступне,.

            Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

            Отже, незалежно від результатів розгляду справи Одеським апеляційним адміністративним судом, дата анулювання свідоцтва ПП «Агро Траст» про реєстрацію платника податку на додану вартість не може бути раніше за дату складення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва акту такого анулювання. Таким чином, відсутня передумова застосування п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.

            Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на недостовірних висновках акта перевірки та суперечить фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу відповідача –  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

            Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий – суддя:                                                                                  Я.С. Мамчур

Судді:                                                                                                                      М.П. Зайцев

                                                                                                                     В.Г. Усенко

Ухвалу складено у повному обсязі 22.06.2009.