Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-20633|08 р. Головуючий у першій інстанції: Арсірій Р.О.,
Доповідач: Мамчур Я.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,
при секретарі: Медовниці Ю.О.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Всесвіт» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0027021501/0 від 23.08.2007р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2008 року позов задоволено.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріальногоправа.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ «Страхова компанія «Всесвіт», за результатами якої складено акт «Про результати невиїзної документальної (камерально) перевірки податкової звітності з податку на прибуток» № 9432/15-1-31604414 від 20.08.2007р.
На підставі перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0027021501/0 від 23.08.2007р., яким у звязку із порушенням позивачем п. 16.4, п. 16.15 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та на підставі п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 90860,00 грн., в т.ч. 86533,00 грн. основний платіж та 4327,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 - III(зі змінами та доповненнями), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку (п.16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Підпункт 16.15 статті 16 зазначеного Закону встановлює, що порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.
Як вбачається, у поданій до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податковій декларації по податку на прибуток за І кв. 2007 року позивачем задекларовано до сплати нуль гривень.
Колегія суддів погоджується, що позивачем не було допущено порушення пунктів 16.4. 16.15 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств'', оскільки у зазначених пунктах визначається податкові періоди протягом якого платник податків зобов'язаний подати до податкового органу податкову звітність форма і складання яких встановлюється центральним податковим органом.
Так, пунктами 16.4, 16.15 статті 16 зазначеного Закону не передбачено відповідальності щодо несвоєчасності подання податкової звітності, несвоєчасної сплати податкового зобов'язання тощо.
Як встановлено судом, податкове зобов'язання з податку на прибуток за І кв. 2007 року у розмірі 86533,00 грн., яке помилково не було визначено у декларації з податку на прибуток за І кв. 2007 року, погашене позивачем своєчасно (копія банківської виписки від 14.05.2007 Філії "Київська міська дирекція" АТ "Індустріально-Експортний Банк").
Крім того, даний факт відповідачем не заперечується.
Згідно з п.1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами
Статтею 17 вищевказаного Закону встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
У відповідності до п.п. 17.1.4 п.17.4 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадку якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання і самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що за змістом цієї норми Закону штрафні санкції підлягають нарахуванню лише у випадку, коли бюджет внаслідок неправомірних дій особи несвоєчасно отримав кошти у вигляді податків та не мав змоги їх своєчасно використати. У даному ж випадку податкове зобов'язання позивача у розмірі 86533,00 грн. сплачено до бюджету у повному розмірі і для бюджету жодні негативні наслідки не настали.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобовання з податку на прибуток та застосування відносно позивача штрафних санкцій за заниження податкового зобовязання є безпідставним, а тому позовні вимоги позивача є правомірними.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Я.С. Мамчур
Судді: М.П. Зайцев
В.Г. Усенко
Ухвалу складено у повному обсязі 22.06.2009.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-20633|08 р. Головуючий у першій інстанції: Арсірій Р.О.,
Доповідач: Мамчур Я.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,
при секретарі: Медовниці Ю.О.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Всесвіт» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Я.С. Мамчур
Судді: М.П. Зайцев
В.Г. Усенко
Судове рішення № 4104397, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-20633|08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: