Ухвала суду № 4104383, 16.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-16687/08                                        Головуючий у 1 інстанції: Кошик А.Ю.

                         Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 червня 2009 року                                                                                                   м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                                    Романчук О.М.,

Суддів:                                                                               Умнової О.В.,

                                                                                           Шостака О.О.,

при секретарі:                                                                   Шевчук К.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської областi від 14 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар-центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрпромресурс» про визнання угоди недійсною,-

В С Т А Н О В И В :

Білоцерківська об'єднана Державна податкова інспекція Київської області (далі - Позивач) звернулися до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар-центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрпромресурс» (далі – Відповідач 1 та Відповідач 2 відповідно) про визнання договору недійсним та стягнення коштів за цим договором.

Постановою Господарського суду Київської областi від 14 лютого 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач подали апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

10 січня 2005 року між ТОВ НВФ «Укрпромресурс» та ТОВ «Світодар-Центр» був укладений договір поставки товарно-матеріальних цінностей на суму 2378 064 грн., в тому числі ПДВ 396 344 грн. Виконання договірних зобов'язань за вказаним договором підтверджується податковим накладним, що містяться в матеріалах справи.

Працівниками Позивача було проведено планову виїзну податкову перевірку ТОВ НВФ «Укрпромресурс»за період з 01.01.2005 року по 30.06.2005 року, в ході якої було встановлено факт господарських взаємовідносин ТОВ НВФ «Укрпромресурс» з ТОВ «Світодар-центр».

За наслідками проведеної перевірки інспекторами Позивача складено акт № 22207782/320/2232/23-00 від 25.09.2006 року та заступником начальника Білоцерківської ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення за № 0004922300/0, № 0004902300/0/2742, № 0004912300/0/2744 від 28.09.2006 року.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що ТОВ НВФ «Укрпромресурс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Світодар-центр».

Позивачем було надіслано лист до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 11.06.2007 року № 5349/7/23-0909 з проханням провести зустрічну перевірку ТОВ «Світодар-центр».

Однак листом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 11.06.2007 року за № 5349/7/23-0909 повідомили Позивача, що згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2006 року визнано недійсним статут ТОВ «Світодар-центр» з моменту реєстрації, свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ № 36089850 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ 05.01.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч.1 ст. 208 ГК України - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2006 р., яким визнано недійсним установчі документи ТОВ «Світодар-центр» з моменту їх складання; визнано недійсним свідоцтво № 36089850 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Світодар-центр» з моменту внесення в реєстр платників ПДВ. Рішення суду обгрунтоване тим, що відповідачі у справі Духневич О.Г. та Шишаєв О.Ф., які за статутними документами є засновниками ТОВ «Світодар-центр» не є власниками підприємства, їх волевиявлення не було спрямоване на створення юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю, тобто реєстрація ТОВ Світодар-центр відбувалася на підставних осіб - Духневича О.Г. та Шишаєва О.Ф., які формально вважаються засновниками, оскільки вони рішення про створення підприємства особисто не приймали, своїх грошових та матеріальних внесків в статутний фонд не вносили, що призвело до здійснення підприємницької діяльності, яка суперечить законодавству .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність умислу на укладення угоди, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства не може підтверджуватися рішенням суду про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ  «Світодар-центр».

На момент вчинення оспорюваних позивачем господарських зобов'язань і до прийняття рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2006 року ТОВ  «Світодар-центр» було зареєстровано Солом`янською райдержадміністрацією м. Києва, взято на податковий облік в ДПІ у Солом`янському районі м. Києва, зокрема зареєстровано платником податку на додану вартість.

Наявність умислу у відповідачів на ухилення від сплати податкув має бути встановлено обвинувальним вироком суду, яких не було надано позивачем до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано достатніх доказів на доведення своєї позиції.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської областiвід 14лютого 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                

                       судді:    

Повний текст виготовлено: 19.06.2009 року