Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Малиніна В.В.
Василенка Я.М.
при секретарі Лисенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» на постанову Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року у справі за позовом Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про скасування податкового повідомлення рішення від 16.02.2007р. №0000462301/0,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про скасування податкового повідомлення рішення від 16.02.2007р. №0000462301/0.
Відповідно до заяви про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави від 05.04.2007 року до заяви було залучено прокурора.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем по справі, на підставі направлень від 15.12.2006 року № 1264, від 12.01.2007 року № 38 проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2005 року по 30.09.2006 рік.
За результатами даної перевірки складено Акт № 441/23-1/05478806/0110 від 05.02.2007 року, відповідно до якого позивачем порушено п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4, ст. 5, п. 10.1 ст. 10, ст. 11, ст. 12 та ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 9250836, 00 грн., в т.ч.:1 кв. 2006 р. 226140, 00 грн. та 3 кв. 2006 року 9024696, 00 грн.
На підставі Акту відповідачем було складено податкове повідомлення рішення від 16.02.2007 року № 0000462301/0, відповідно до якого нарахована сума податкового зобовязання за основним платежем в сумі 9250836, 00 грн. та штрафні фінансові санкції в сумі 1895395, 00 грн.
Даний факт позивачем не оспорювався, однак він зазначив, що рішенням від 23.06.2006 року № 37 Житомирської міської ради Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» було звільнене від сплати податку на прибуток, що утворився при перерахуванні субвенцій з Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року «Про затвердження порядку перерахування у 2006 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання, водовідведення, затверджених для населення» на погашення заборгованості минулих років (2000-2004 р.р.) з різниці в тарифах на теплову енергію населенню за регульованими тарифами в сумі 42522207,71 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ої інстанції виходив з того, що податок на прибуток позивача належить до доходів загального фонду Державного бюджету України відповідно до вимог БК України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», оскільки, як вбачається з довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є орендним підприємством з колективною формою власності, а рішення Житомирської міської ради № 37 від 23.06.2006 року щодо звільнення позивача від сплати податку на прибуток прийнято з перевищенням своїх повноважень, так як рішенням Житомирської міської ради № 251 від 30.05.2007 року було задоволено протест прокуратури м. Житомира від 24.01.2007 року № 16/07 в частині звільнення від сплати податку на прибуток в 2006 році Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго», рішення міської ради від 23.06.2007 року № 37 в даній частині втратило чинність.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду 1-ої інстанції з огляду на наступне.
Ч. 2 ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до підвідомчого їм бюджету.
Пунктами 28 та 29 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено виключну компетенцію міських рад щодо прийняття рішень про надання пільг по місцевих податках і зборах, встановлення для підприємств комунальної власності відповідних територіальних громад розміру частки прибутку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету. А статтею 25 цього Закону передбачено, що місцеві ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією, цим та іншими законами до їх відання. Надання органам місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження часткою прибутку окремих підприємств, яка зараховується до місцевого бюджету, не дає їм права встановлювати пільги з податку на прибуток, приймати рішення щодо розміру сум цього податку, що мають зараховуватися до бюджетів.
Частиною 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Одночасно статтями 14, 15 цього Закону визначено загальнодержавні податки та збори, а також місцеві податки та збори. Податок на прибуток підприємств належить до перших із перерахованих.
Статтею 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону. Вказані положення узгоджуються із загальними принципами, викладеними в частині 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування".
Верховна Рада України не наділяла органи місцевого самоврядування повноваженнями надавати пільги з податку на прибуток. Ці кошти не віднесено до міжбюджетних трансферів, до механізму вирівнювання бюджету, а тому на них не поширюються місцеві програми, які передбачали б звільнення підприємств від сплати загальнодержавних податків. Установивши пільгу такого роду, орган місцевого самоврядування порушив норми прямої дії Конституції, законів та перевищив свої повноваження.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України, а в задоволенні позовних вимог відмовлено правомірно.
Постанова Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні апеляційної скарги Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» відмовити, а постанову Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді:
Повний текст виготовлено 23.06.09 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
18 червня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Малиніна В.В.
Василенка Я.М.
при секретарі Лисенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» на постанову Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року у справі за позовом Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про скасування податкового повідомлення рішення від 16.02.2007р. №0000462301/0,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні апеляційної скарги Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» відмовити, а постанову Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді:
Судове рішення № 4104380, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-16575/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: