Ухвала суду № 4104307, 09.06.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                      Головуючий  1 інстанції- Ісаєнко Ю.А.

                                                                                           Суддя-доповідач – Лях О.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           УХВАЛА

Іменем України

   9 червня  2009року                                                     справа № 2-а-35994/08/0570

                                                                   м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                              Лях О.П.

суддів                                                    Горбенко К.П., Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання

 Білоус К.І.

за участю:  представника позивачаСанько Л.В. за довіренністю

Представника відповідача  

Не з’явився 

розглянувши у відкритому

судовому  засіданні 

апеляційну скаргу

Добропільської   об’єднаної державної податкової інспекції  Донецької    області    на постанову  Донецького   окружного адміністративного суду

від05 березня  2009 року

  по адміністративній справі№ 2-а-35994/08/0570 за позовомЗакритого акціонерного товариства «Огнеупорнеруд»

до

Добропільської   об’єднаної державної податкової інспекції  Донецької    області

про

визнання  протиправними податкової вимоги та акту опису активів, зобов’язання вчинити певні дії. 

ВСТАНОВИЛА:

           Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача  про визнання протиправною податкової вимоги від 21.11.2008р. № 1/97, акту опису активів від 26.11.2008 року №31.

В обґрунтування позову посилається на те, що Добропільською ОДПІ 21.11,2008р. на адресу ЗАТ «Огнеупорнеруд» факсимільним звязком направлена податкова вимога № 1/97 про сплату податкового боргу зі сплати збору за спеціальне водокористування за З квартал у сумі 2390,16 грн.; за користування надрами за 3 квартал 2008 року - у сумі 2024074,6 грн.; податок за геологорозвідувальні роботи за 3 квартал 2008 року- 114432,83 грн., за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал 2008 року -2607,54 грн.

            Позивач вважає, що вказана податкова вимога суперечить діючому законодавству, оскільки ЗАТ «Огнеупорнеруд» сплатило зазначені податки та збори наступними платіжними дорученнями: зі збору за спеціальне водокористування - від 28.10.2008 року № 2133 на суму 2391.70 грн., за користування надрами від 31.10.2008 року № 2134-№2139 на суму 20240,75 грн. податок за геологорозвідувальні роботи від 28.10.08 року № 2132 на суму 114433,61 грн; збір за забруднення навколишнього природного середовища від 28.10.2008 року № 2131 на суму 2609,87 грн. Надавши банку платіжні доручення, позивач виконав свої податкові зобов»язання перед бюджетом у повному обсязі.

Постановою  Донецького    окружного  адміністративного  суду  від  05 березня    2009     року  позовні вимоги позивача  задоволені  частково, визнано недійсними з моменту прийняття першу  податкову вимогу від 21.11.2008р. № 1/97, акт опису активів від 26.11.2008 року №31.

            В апеляційній скарзі  Добропільська об’єднана державна податкова інспекція в Донецькій  області, посилаючись  на  порушення судом першої інстанції  норм   матеріального права,   просить скасувати  постанову  суду  та   ухвалити нове рішення, яким   відмовити у задоволенні позову.

            В судове  засідання    представник  апелянта не з’явився, надіслав заяву  про розгляд справи в його відсутність.

            Представник позивача Санько Л.В.  проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

            Колегія  суддів,   заслухавши  доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ,   перевіривши  матеріали справи,  обговоривши   доводи апеляційної скарги,   заперечення на скаргу,    встановила наступне.

Закрите акціонерне товариство «Огнеупорнеруд» є юридичною особою, зареєстровано Добропільскою районною державною адміністрацією Донецької області 04.12.1996 року, включено до ЄДРПОУ за № 24464945 та перебуває на податковому обліку Добропільської ОДПІ.

Добропільською ОДПІ 21.11.2008р. на адресу ТОВ «Огнеупорнеруд» факсимільним зв»язком була направлена податкова вимога № 1/97 про сплату наступних узгоджених податкових зобов»язань: зі сплати збору за спеціальне водокористування за З квартал у сумі 2390,16 грн. ; за користування надрами за 3 квартал 2008 року - у сумі 2024074,6 грн.; податок за геологорозвідувальні роботи за 3 квартал 2008 року- 114432,83 грн., за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал 2008 року -2607,54 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції  про те. що у встановлені законом строки позивач сплатив зазначені у вимозі податкові зобов»язання, надавши через Філію «Відділення Промінвестбанку» міста Дружківка наступні платіжні доручення: зі збору за спеціальне водокористування - від 28.10.2008 року № 2133 на суму 2391,70 грн., за користування надрами від 31.10.2008 року № 2134- №2139 на суму 20240,75 грн., податок за геологорозвідувальні роботи від 28.10.08 року № 2132 на суму 114433,61 грн.; збір за забруднення навколишнього природного середовища від 28.10.2008 року № 2131 на суму 2609,87 грн, хоча  на рахунок одержувача - Держбюджету Добропільського району зазначені суми не надійшли.

Фактично кошти у зарахування сплати зазначених зобов»язань надійшли на рахунки отримувачів 1.01.2009 року, у зв»язку із чим 12.01.2009 року до ДП «Інформаційний центр» податковим органом було подано заяву за № 435/10/24 про реєстрацію змін обтяження рухомого майна ЗАТ «Огнеупорнеруд» в частині припинення обтяження. Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Крім того, внаслідок ненадходження коштів, зазначених у спірній вимозі, з вини банківської установи, 26.11.2008 року податковим керуючим Добропільської ОДПІ  було  складено акт опису активів ЗАТ «Огнеупорнеруд», на які поширюється право податкової застави.

Відповідно до частин З статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу)

Відповідно до підпункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-ІП ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового   фонду.   При   цьому   платник   податків,   зборів   (обов'язкових   платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Підпункт 16.5.2 пункту 16.5 вищезгаданого Закону України визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 8.2.1. пункту 8.2. статті 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. Відповідно до підпункту 8.2.2. пункту 8.2 статті 8 Закону з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу. Положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2005від 24 березня 2005 року. Таким чином, зі змісту зазначеної норми Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2005 вбачається, що право податкової застави поширюється на активи платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням суми його податкового боргу.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції  про те, що оскільки  на момент складання спірного акту податковий борг у позивача був відсутній,  відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача доцільно визнати недійсними податкову вимогу відповідача від 21.11.2008р. № 1/97  та визнати недійсним  акт  опису активів № 31 від 26.11.2008 року з моменту його складання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)  обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо                              

(неупереджено);                                                           5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)   пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія  суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача  зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного  судового рішення не вбачається.                  

            Враховуючи наведене та керуючись статтями  195, 196, пунктом 1 статті 198,п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Добропільськоїоб’єднаної державна податкової інспекції в Донецькій  області  – залишити без задоволення.

            Постанову  Донецького окружного  адміністративного  суду  від  05 березня 2009     року у справі № 2-а-35994/08/0570   –  залишити без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий                                                                   

Судді