Ухвала суду № 41043033, 21.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/6252/14 Головуючий 1 інстанції - Чудовський Д. О.

Справа № 646/2774/14-ц Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Котелевець А.В., Шаповал Н. М.,

при секретарі - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Автогаражного кооперативу "Прогрес" про стягнення пайового внеску, -

в с т а н о в и л а :

25 березня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Автогаражного кооперативу "Прогрес" (далі АГК"Прогрес") та просила стягнути на її користь 55570 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що у 1993 році вона стала членом АГК "Прогрес" та протягом 1993-1994 років внесла 43 835 360 карбованців, що в еквіваленті становить 5358, 69 доларів США, однак гараж, як член кооперативу, не отримала.

30 жовтня 2013 року позивачка звернулась до АГК "Прогрес" із заявою про вихід із кооперативу, однак, внесені пайові внески їй не повернуто.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовним вимог заперечували.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 липня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, представник позивачки ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 була членом АГК «Прогрес», що сторонами не заперечується.

Протягом 1993-1994 років позивачка сплатила пайові внески як член АГК «Прогрес» у розмірі 43 835 360,00 українських карбованців, доказом чого є копії квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с. 9-11).

30.10.2013 року ОСОБА_2 направила на ім'я Голови правління АГК «Прогрес» заяву про вихід із членів кооперативу та про повернення пайового внеску (а.с. 16-18), яку Голова правління АГК «Прогрес», Кривега В.І. отримала 05.11.2013 року (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про кооперацію», кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації. Статтею 13 З.У. «Про кооперацію» передбачено, що членство в кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з нього.

Підпунктом б пункту 2 Розділу 4 п.2 Розділу 5 статуту АГК «Прогрес» зареєстрованого виконкомом Червонозаводського районної ради народних депутатів м. Харкова 31.07.1996 року, встановлено, що член гаражного кооперативу має право вийти з кооперативу відповідно до заяви, (а.с. 41), право приймати рішення про прийняття у члени та виключення з членів кооперативу віднесено до компетенції загальних зборів.

Згідно із ч. 1 ст. 12 З.У. «Про кооперацію», основними правами члена кооперативу є одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки визначені йогом статутом.

Статтею 21 «Про кооперацію» визначено, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Положення п. 2 Розділу 5 статуту АГК «Прогрес» щодо повернення паю не пізніше 3-х місячного строку після затвердження загальними зборами річного звіту за операційний рік, на протязі якого пайовик вибув з кооперативу не суперечать вимогам ст.ст. 21 З.У. «Про кооперацію».

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідно до п. З Розділу 4 статуту кооперативу загальні збори кооперативу проводяться не рідше одного разу на рік, відповідно до п. 2 Розділу 5 статуту повернення паю відбувається не пізніше 3-х місячного строку після затвердження загальними зборами річного звіту за операційний рік, на протязі якого пайовик вибув з кооперативу та те, що у судовому засіданні представники відповідача повідомили, що загальні збори для затвердження річного звіту за 2013 рік, станом на день розгляду справи судом, не проводились, та обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно, так як право на повернення паю у позивача виникне не пізніше 3-х місячного строку після затвердження загальними зборами АГК «Прогрес» річного звіту за 2013рік.

З урахуванням наведеного висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді :