Рішення № 41043021, 21.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/6286/14 Головуючий 1 інстанції - Цвіра Д. М.

Справа № 2011/9623/12 Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: право власності

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Котелевець А.В., Шаповал Н. М.,

при секретарі - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності та зняття арешту,

в с т а н о в и л а:

В травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції, Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області про визнання права власності на автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зняття накладених на вказаний автомобіль арештів.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно договору купівлі-продажу від 12.12.2009 року він придбав у ОСОБА_1 автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. А в травні 2012 року отримав від ОСОБА_1 документи з виконавчих проваджень про накладення арешту на все його майно, в тому числі на придбаний ОСОБА_2 автомобіль.

Позивач в судове засідання першої інстанції не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов просив задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, заперечень проти позову не надали.

Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання першої інстанції не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Суд визнав за ним право власності на автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зняв з вказаного автомобіля арешт накладений постановою від 16.02.2012 року по виконавчому провадженню №31311273, арешт накладений постановою від 27.10.2010 року по виконавчому провадженню №22187501, арешт накладений постановою від 21.12.2010 року по виконавчому провадженню №23426420.

Не погодившись з рішенням суду, третя особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального і матеріального права та просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Як вбачається з матеріалів справи сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с.122-129). Проте, в судове засідання сторони не з'явились.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, згідно простої письмової форми договору купівлі-продажу від 12.12.2009 року ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_1 автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.7).

Пунктами 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) - зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Відповідно до ст.ст. 317, 392. ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріали справи не містять будь яких даних про існування та реєстрацію прав власності на спірне авто, а також даних про його арешт.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його прав власності на спірне авто.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є лише позивач і відповідач.

Крім того, обсяг прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі, встановлений ст. 27 ЦПК України. Статтею 31 ЦПК України визначені процесуальні права та обов'язки сторін у справі, обсяг яких значно ширший від прав третіх осіб без самостійних вимог, оскільки вони не заявляють самостійних вимог на предмет спору і не користуються правом на заміну підстав чи предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмову від позову, визнання позову повністю або частково, пред'явлення зустрічного позову тощо.

Суд вирішуючи спір, не звернув увагу, що ОСОБА_1 за договором купівлі - продажу автомобіля, вказаний як продавець, та притягнув останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а не в якості відповідача у справі, розглянувши таким чином справу за позовом до неналежного відповідача.

При розгляді справи судом першої інстанцій наведені вимоги законодавства не були враховані, а тому судове рішення щодо визнання за позивачем права власності та зняття арештів з автомобіля не можна визнати таким, що відповідає нормам матеріального права.

За таких обставин судове рішення, ухвалене у справі, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі1375 гривень 48 копійок , який підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 1, 3, 4, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2013 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1375 гривень 48 копійок.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: