Постанова № 41031574, 14.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5749/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Бєлової Л.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення з Державного бюджету грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Трак Маркет» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Міндоходів від 18.05.2013 №125110007/2013/910025/2 та стягнення з державного бюджету України на користь ТОВ «Трак Маркет» суми переплати податку на додану вартість та мита у розмірі 42872,56 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 18.05.2013 року №125110007/2013/910025/2. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трак Маркет» суму надмірно сплачених коштів - гарантійних зобов'язань (митних платежів) у розмірі 42872 грн. 56 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Київська митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2013 року позивачем було пред'явлено до митного оформлення на Київській митниці Міндоходів товари торгівельної марки «Winnard», фірма-виробник «Thos Winnard & Sons Ltd», код країни походження GB:

- товар № 1 за кодом 87169090 (частини до автомобільних напівпричепів, що мають максимальну масу з повним навантаженням 20 тон і більше).

З метою проведення митного оформлення товару позивачем 16.05.2013 до митного поста «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів була подана засобами електронного декларування митна декларація № 125110007/2013/374133 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту) (том І а.с.89-92).

Водночас, Київською митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 18.05.2013 № 125110007/2013/910025/2 (том І а.с.7), згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Крім цього Київською регіональною митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125110007/2013/00031 (том І а.с.8, 9).

Як вбачається із змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товару 18.05.2013 № 125110007/2013/910025/2 та листа Київської митниці Міндоходів від 13.08.2013 № 6.1-45/2/15.2-1935 (том І а.с.13) коригування митної вартості товарів було здійснено у зв'язку з ненаданням позивачем висновку про якісні та вартісні характеристики товарів.

Позивачем на виконання приписів Митного кодексу України Київській митниці Міндоходів разом із скаргою на дії посадових осіб від 12.09.2013 № 01/смв/354 (том І а.с.14, 15) в якості додаткових документів, для підтвердження митної вартості товарів, надано експертний висновок ДП «Держзовнішінформу» від 06.08.2013 № 12/371, прайс-лист та копію митної декларації країни відправлення від 09.05.2013 № GB05X63221931014.

Відповідно до рішення Київської митниці Міндоходів від 26.09.2013 № 6.1-45/2/12-3019 (том І а.с.16, 17) надані позивачем додаткові документи були взяті до уваги митницею, проте не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

- в наданих до митного оформлення документах країною відправлення товару є Польща, у той час як країною продавця є Великобританія;

- експертний висновок ДП «Держзовнішінформу» від 06.08.2013 № 12/371 містить посилання лише на інформацію від виробника, а саме: інформацію про продукцію з сайту мережі Інтернет щодо діяльності «Thos&Sons Ltd» (Великобританія), прайс-лист з умовами поставки FCA-Czestochowa (Польща) та на сертифікат дистриб'ютора ТМ Winnard без здійснення аналізу ринку імпортованого товару та використання інших зовнішніх джерел інформації. Крім цього, як зазначив відповідач, у додаткових письмових поясненнях від 16.12.2013, у ДП «Держзовнішінформу» відсутні повноваження щодо надання висновків про вартісні показники (том І а.с.150-152).

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що під час митного оформлення спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка показала, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач.

При цьому, відповідач не повідомив жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товару митний орган взагалі не вказав на розбіжності в поданих позивачем документах, які на його думку, впливають на значення складових митної вартості товарів та створюють підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів.

У справі не існує будь-яких обмежень для визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, а на ціну одного й того ж товару у різний період може впливати велика кількість чинників (курс валют, сезонність, певні характеристики товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

На підтвердження наявності у Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМСУ інформації щодо ціни митного оформлення товарів, які ввозив позивач, більшої від заявленої, митним органом було надано витяг з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів (том ІІ а.с.36-43).

Водночас, даний витяг не містить інформації щодо технічних характеристик вказаних у ньому товарів. У ньому лише зазначено назви товарів, його код та артикул.

Також відповідачем зазначено, що такі товари за своїми характеристиками є ідентичними або подібними (аналогічними) товарами.

Тобто, у Єдиній системі автоматизованої інформаційної системи ДМСУ була наявна інформація щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів товарам, які ввозив позивач. Однак, відповідачем був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів.

Крім цього, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, суд першої інстанції витребував у Митного поста Харківської митниці Міндоходів «Харків-автомобільний» митну декларацію від 13.05.2013 № 807110000/2013/4020.

На виконання вимог вказаної ухвали суду Харківська митниця Міндоходів надала суду належним чином завірену копію митної декларації від 13.05.2013 № 807110000/2013/4020 (том І а.с.217-219), згідно якої Торгово-промислова компанія ТОВ «Омега-автопоставка» (код ЄДРПОУ 33010822) розмитнила товар торгової марки Wіnnard, виробництва Thos Winnard & Sons. LTD (Великобританія) товар за кодом УКТЗЕД 8708309198 (товар № 2), який є аналогічним товару, який розмитнювався позивачем згідно митної декларації від 16.05.2013 № 125110007/2013/374133 (товар № 2).

Як вбачається із змісту вказаної декларації вартість товару (частини гальмівної системи для дискових гальм) за кодом УКТЗЕД 8708309198 складає 27577,30 грн. за 1848,000 кг. Таким чином, вартість 1,000 кг. товару складає 14,92 грн. (27577,30 : 1848,000), що відповідно дорівнює 1,42 Євро (курс 10,49 грн. за 1,00 Євро), у той час як, позивачем задекларовано вартість ідентичного товару за ціною 1,49 Євро за 1,000 кг.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості ввезених на митну територію України товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснювати обмін наявною у кожного інформацією.

Відповідно до частини другої статті 59 Митного кодексу України під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими як: фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник.

В силу положень частини другої статті 60 Митного кодексу України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідно до пункту 1(b) статті 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту.

Тобто, у разі визначення митної вартості товару другорядним методом, в першу чергу повинен бути застосований послідовно метод 2а - вартістю ідентичних товарів, або метод 26 - за вартістю подібних товарів, що імпортовані на митну територію України до закінчення 90 днів після такого імпорту.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягаю класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних груп, зазначених в УКТ ЗЕД.

В силу положень частини другої статті 67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

В матеріалах справи міститься отримана від Харківської митниці митна декларація № 807110000/2013/004020 від 13.05.2013, згідно якої ТОВ «ТПК Омега-автопоставка» розмитнено ідентичний товар торгової марки Віннард (Winnard), виробництва Thos.Winnard Sons.Ltd (Великобританія). В зазначеній декларації товар №2 за кодом УКТ ЗЕД 8708309198 «частини гальмівної системи для диско до а/м, не для промислового складання моторні транспортні засоби: диск гальмівний» є ідентичним товару № 2 «гальмівні диски для вантажних автомобілів» в митній декларації позивача № 125110007.2013.374133 від 16.05.2013, оскільки і коди УКТ ЗЕД даних товарів і їх назви співпадають.

За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що у відповідача було достатньо підстав для визначення митної вартості товару позивача за ціною договору щодо ідентичних товарів або за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки в електронній базі митних декларацій інформаційного комплексу «Інспектор-2006» була наявна інформація про те, що ТОВ «ТПК Омега-автопоставка» 13.05.2013 розмитнено ідентичний товар.

Стосовно вимоги позивача стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві суму надмірно сплачених коштів - гарантійних зобов'язань (митних платежів) у розмірі 42 872,56 грн. суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618

Даним Порядком передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що помилкове визначення митної вартості товару призвело до надмірної сплати позивачем ввізного мита та ПДВ до державного бюджету України і позивач має право на повернення вищезгаданих коштів, проте лише з дотримання відповідної послідовності дій, які передбачені Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Тому судова колегія дійшла висновку про необхідність відмови у позові в цій частині.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги Київської митниці Міндоходів.

Згідно з ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет» суми надмірно сплачених коштів - гарантійних зобов'язань (митних платежів) у розмірі 42 872 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 56 коп. - скасувати.

Постановити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет» суми надмірно сплачених коштів - гарантійних зобов'язань (митних платежів) у розмірі 42 872 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 56 коп. - відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Л.В. Бєлова

Є.О.Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2014 року.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Бєлова Л.В.

Сорочко Є.О.