Постанова № 41030218, 21.10.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3710/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Циганій С.І.,

при секретарі: Чернієнко М.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2, представників відповідача - Нікуліної Ю.Я., Триби н.Б., Гарбанчук Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонської області(далі - управління) з позовом про визнання незаконним та скасувати наказу №34 о/с від 27.08.2014р. про звільнення ОСОБА_1 з Державної кримінально-виконавчої служби України у запас Збройних сил України за п. 64 «Д» (через службову невідповідність); поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора Голопристанського районного підрозділу Цюрупинського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції; стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.; стягнення з відповідача грошового забезпечення за вимушений прогул; відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідно до наказу управління державної пенітенціарної служби України в Херсонській області №190 від 24.07.2014р. ОСОБА_1 було відсторонено від виконання повноважень за посадою, в зв'язку з проведенням службового розслідування. Наказом №190 від 29.07.2014р. продовжено термін відсторонення від виконання повноважень за посадою ОСОБА_1 до прийняття рішення атестаційної комісії управління. Відповідно до висновку від 28.07.2014р. службового розслідування за фактом порушень кримінально-виконавчого законодавства України при виконанні ухвали суду відносно гр. ОСОБА_6 встановлено неналежне виконання позивачем своїх посадових інструкцій, внаслідок чого були допущенні порушення вимог кримінально-виконавчого кодексу України, та рекомендовано розглянути ОСОБА_1 на засіданні атестаційної комісії управління з вирішенням питання щодо доцільності перебування в займаній посаді та в Державній кримінально-виконавчій службі. Згідно протоколу №1 від 12.08.2014р. атестаційна комісія УДПтС України в Херсонській області ухвалила, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ДКВСУ України через службову невідповідність. Наказом №34 о/с від 27.08.2014р. ОСОБА_1 - звільнено. Вважає факти зазначені у висновку службового розслідування неправомірним. Просить скасувати наказ про звільнення та поновити на посаді.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити в його задоволені, посилаючись на те, що 15.07.2014р. сектором кримінально-виконавчої інспекції управління ДПтС України в Херсонській області, було проведено перевірку особистої справи ОСОБА_6 В ході перевірки були виявлені порушення чинного законодавства з боку ОСОБА_1 Після цього призначено службове розслідування. 28.07.2014р. згідно висновку службового розслідування прийнято рішення про розгляд на засідання атестаційної комісії управління з вирішенням питання, щодо доцільності перебування ОСОБА_1 на займаній посаді. Згідно протоколу №1 від 12.08.2014р. атестаційна комісія УДПтС України в Херсонській області ухвалила, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з ДКВСУ України через службову невідповідність. Наказом №34 о/с від 27.08.2014р. ОСОБА_1 звільнено. Вважає наказ про звільнення ОСОБА_1 прийтяно законно.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту оскаржуваного наказу Управління державної пенітенціарної служби України в Херсонькій області від 27.08.2014р. №34о/с, вбачається що капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора Голопристанського районного підрозділу Цюрупинського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області у запас на підставі підпункту «д» (через службову невідповідність) пункту 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».

Судом встановлено, що підставою для звільнення стало протокол засідання атестаційної комісії управління від 12.08.2014р.

15.07.2014р. сектором кримінально-виконавчої інспекції управління ДПтСУ в Херсонській області, було проведено перевірку особистою справи ОСОБА_6 (рапорт від 17.07.2014р.). В ході перевірки були виявлені порушення вимог кримінального кодексу України, кримінально-виконавчого кодексу України з боку ОСОБА_1 Від надання пояснення про виявленні порушення позивач відмовився, про що було складено акт у присутності трьох співробітників управління. Після цього призначено службове розслідування за фактом допущення зазначених порушень.

24.07.2014р. наказом №190 управління, згідно ст.17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, позивача відсторонено від посади на період проведення службового розслідування.

Згідно висновку службового розслідування від 28.07.2014р. складеного за фактом порушення кримінально-виконавчого законодавства України при виконанні ухвали суду відносно гр. ОСОБА_6, за неналежне виконання своїх посадових інструкцій, внаслідок чого були допущенні порушення вимог Кримінально-виконавчого Кодексу України, наказу ДДУ ПВП та МВС України №270/1560 від 19.12.2003р., було запропоновано розглянути ОСОБА_1 на засіданні атестаційної комісії управління з вирішенням питання щодо доцільності перебування в займаній посаді та в Державно кримінально-виконавчій службі. З висновком позивач ознайомлений, що підтверджується запереченням позивача та його підписом.

Наказом управління №197 від 29.07.2014р. позивачу продовжено термін відсторонення від виконання повноважень за посадою до прийняття рішення атестаційною комісією управління відносно ОСОБА_1

Матеріалами перевірки у відношенні позивача були направленні до прокуратури Херсонської області для дачі правової оцінки діям ОСОБА_1 05.08.2014р. було відкрито кримінальне провадження №4201420000000198 за фактом умисного невиконання ухвали суду.

Згідно наказу №209 управління від 12.08.2014р., про створення атестаційної комісії та проведення позачергової атестації. 12.08.2014р. атестаційною комісією прийнято рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з управління через службову невідповідність. Одночасно ОСОБА_1 було роз'яснення його права на оскарження даного висновку. Але позивач цим не скористався, а саме не надав мотивованого рапорту до центральної атестаційної комісії ДПтс України в десятиденний термін, після оголошення тексту атестації.

27.08.2014р. прийнято рішення по поданню про звільнення позивача. Зі змісту вказаного подання вбачається, що керівництво ДПтСУ в Херсонській області клопоче про звільнення позивача у запас на підставі підпункту «д» (через службову невідповідність) пункту 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» у зв'язку з неналежним виконанням з боку ОСОБА_1 капітана внутрішньої служби своїх посадових обов'язків.

Суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно того що відповідач не надав йому можливості ознайомитися з наказами №190 від 24.07.2014р., №197 від 29.07.2014р. оскільки 30.07.2014р. позивач був запрошений до управління, де йому було роз'яснення процедуру ознайомлення з наказами, висновками службового розслідування та процедурою ознайомлення із змістом атестаційного листа . Свій особистий підпис позивач про ознайомлення із вищевказаними документами ставити відмовився. Натомість позивач написав текс іншого змісту, що підтверджується актом від 30.07.2014р. Також 30.07.2014р. надійшов до управління рапорт від позивача з проханням надати йому копії вищезазначених наказів. 05.08.2014р. за вих. №23/16-5349 було направлено позивачу копії даних наказів.

Правовий статут позивача, в тому числі відносини проходження служби, а також питання звільнення (поновлення на службі) врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі Закон), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 19.07.1991р. №114, дія якого поширюється на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі Положення).

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Вимогами статті 7 вищевказаного Статуту встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до п.1 Положення дане Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

Так, згідно п.10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. У відповідності до п.23 Положення особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Пунктом 24 Положення визначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Підстави, порядок та умови проведення атестації осіб рядового і начальницького складу врегульований п.п.47, 48 Положення, згідно яких з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби. Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації). Атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

На виконання п.п.47, 48 Положення, з метою виконання наказу Міністерства Юстиції України від 02.12.2013р. №2543/5 «Про затвердження порядку проведення атестації осіб рядового і начальницького складу ДКВС України» 12.03.2014 (далі - порядок) року проведена атестація позивача в якій зазначено, що займаній посаді не відповідає. Крім того, порядком врегульовано порядок створення атестаційних комісій, їх компетенція та повноваження, визначено права та обов'язки начальників при атестуванні особового складі, закріплено порядок організації, підготовки, проведення атестування та затвердження висновку атестаційної комісії, а також обов'язковість реалізації висновків атестування.

Згідно п.1.4 Порядку, атестація осіб рядового і начальницького складу проводиться:

- на кожній із займаних посад - через 4 роки;

- при призначенні на вищу посаду;

- при переміщенні на нижчу посаду;

- при звільненні з Державної кримінально-виконавчої служби України (крім випадків звільнення за віком, через хворобу, через обмежений стан здоров'я).

Строки атестації визначаються Головою Державної пенітенціарної служби (далі - ДПтС).

Згідно 4.1. Порядку, організаційні заходи щодо підготовки та проведення атестації розробляються кадровим підрозділом ДПтС, органу чи установи й оголошуються наказом Голови ДПтС, керівника органу чи установи і передбачають:

- створення атестаційної комісії;

- складання плану атестації осіб рядового і начальницького складу за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

- складання списків осіб рядового і начальницького складу, які підлягають атестації;

- доведення до осіб рядового і начальницького складу плану проведення атестації;

- прийняття заліків у осіб рядового і начальницького складу, які мають низькі показники з бойової та службової підготовки, а також проходження ними медичного обстеження.

Згідно п.4.2. Порядку, атестація осіб рядового і начальницького складу проводиться в такому порядку:

- особа рядового чи начальницького складу, яка проходить атестацію, заздалегідь попереджається про час та місце засідання атестаційної комісії;

- атестаційна комісія розглядає атестаційний лист особи рядового чи начальницького складу на своєму засіданні у присутності особи, яка проходить атестацію. Атестаційна комісія має право робити запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності особи рядового чи начальницького складу, яка проходить атестацію;

- якщо особа рядового чи начальницького складу, яка підлягає атестації, не з'явилася на засідання атестаційної комісії без поважних причин, комісія проводить атестування за її відсутності, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії та атестаційному листі. Витяг із протоколу засідання атестаційної комісії разом із атестаційним листом долучаються до особової справи особи рядового чи начальницького складу.

Вказані норми Порядку закріплюють порядок проведення чергової атестації та відповідні організаційні заході з її проведення, однак не регулюють питання позачергової атестації, яка була проведена відносно ОСОБА_1 як винятковий випадок.

Наказом Управління від 12.08.2014р. №209 «Про створення атестаційної комісії та проведення позачергової атестації» було затверджено склад атестаційної комісії, саме в даному складі відбулось засідання атестаційної комісії 12.08.2014р., на порядок денний якої була висунута атестація позивача, що підтверджується протоколом №1 від 12.08.2014р.

Згідно п.4.9. Порядку, у разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії протягом 10 календарних днів із часу оголошення цього висновку подає мотивований рапорт до центральної атестаційної комісії ДПтС, який підлягає розгляду в місячний строк із дня його подання.

Згідно п.5.1. Порядку, начальники всіх рівнів або посадові особи, що виконують їх обов'язки (далі - посадові особи), у двомісячний строк забезпечують реалізацію висновків атестаційної комісії. Посадові особи, винні в несвоєчасній реалізації висновків атестаційної комісії, притягаються до відповідальності в установленому законодавством порядку.

Згідно п.5.3 Порядку, керівник органу чи установи у двомісячний строк із дня затвердження висновку атестаційної комісії приймає рішення щодо:

- зміни встановленого розміру посадового окладу та розмірів додаткових видів грошового забезпечення;

- особи рядового чи начальницького складу, яка за висновком атестації підлягає переміщенню на нижчу посаду, переведенню по службі або звільненню з Державної кримінально-виконавчої служби України.

Після закінчення двомісячного строку із дня затвердження висновку атестаційної комісії переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби не допускається. Час перебування особи рядового і начальницького складу у відпустці або на лікуванні у двомісячний строк не зараховується.

Отже, Порядком закріплено обов'язок начальника прийняти відповідне рішення за результатами атестування особи рядового і начальницького складу, а тому суд приходить до висновку, що наказ відповідача про звільнення ОСОБА_1 за службовою невідповідністю є правомірним.

Згідно п.64 «д» Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через службову невідповідність, при чому питання відповідності особи займаній посаді досліджується саме під час атестування, на підставі якого атестаційна комісія дає висновок про те, чи відповідає займаній посаді особа, чи ні.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень надав суду достатньо доказів, що підтверджують правомірність його рішення і безпідставність даного позову.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що будь-яких порушень з боку Управління у Херсонській області щодо проведення атестації ОСОБА_1 не було допущено, а відтак підстави для визнання протиправним та скасування наказу про його звільнення зі служби відсутні, у зв'язку з чим в позові слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов ОСОБА_1 до управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 жовтня 2014 р.

Суддя Циганій С.І.

кат. 12.3