Постанова № 41029383, 16.10.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4036/1415 год. 54 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Сапіги Д.П.,

відповідача - Таргоні В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (далі - позивач, ПАТ "Таврійська будівельна компанія") звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - відповідач, ВДВС), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ВП №43677596 від 24.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 56865,69 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на відсутність у відповідача законних підстав для прийняття постанови від 24.06.2014 року ВП № 43677596 про стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" виконавчого збору, оскільки погашення ПАТ "Таврійська будівельна компанія" боргу за вказаним виконавчим документом відбулось внаслідок самостійної сплати суми боргу і з боку ВДВС не вчинялись заходи примусового виконання вимоги ДПІ про сплату боргу (недоїмки) № Ю-33-25 від 28.02.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови є невиконання боржником - ПАТ "Таврійська будівельна компанія" протягом семиденного терміну вимоги ДПІ про сплату боргу (недоїмки) №Ю-33-25 від 28.02.2014 р. Відповідач вказав, що повідомлення ПАТ "Таврійська будівельна компанія" про оскарження в судовому порядку вказаної вимоги та в подальшому сплата боргу за даним виконавчим документом відбулось після закінчення терміну для добровільного виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а тому у ВДВС відсутні законні підстави для скасування постанови від 24.06.2014 року ВП №43677596 про стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" виконавчого збору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала письмові заперечення та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України від 21.04.1999 року №606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №606-ХІV).

Згідно зі ст. 1 Закону України № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 11 Закону України №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України № 606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2014 року постановою державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні відкрито виконавче провадження №43677596 щодо примусового виконання вимоги ДПІ у м. Херсоні №33-25 від 28.02.2014 р. шляхом стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у загальній сумі 568656,99 грн., в тому числі недоїмка у сумі 529129,86 грн. та пеня у сумі 39527,14 грн.

Суд вказує, що вказаною постановою відповідач встановив боржнику - ПАТ "Таврійська будівельна компанія" строк для добровільного виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) в термін 7 днів з дня винесення постанови та попередив, що у разі ненадання ним документального підтвердження виконання рішення у визначений строк буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження №43677596 від 17.06.2014 р., позивач отримав 26.06.2014 року, про що свідчить відповідна відмітка на копії супровідного листа державного виконавця від 17.06.2014 року №16849.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 25 Закону України № 606-ХІV семиденний строк для добровільного виконання вказаної вимоги спливає 24.06.2014 року з моменту винесення постанови.

Внаслідок невиконання позивачем рішення суду в строк, наданий державним виконавцем та встановлений вищевказаною нормою Закону, та відповідно до ст. 28 цього Закону України "Про виконавче провадження" 24.06.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 56865,69 грн., яка є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України №606-ХІV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

З огляду на вказані правові приписи, для прийняття рішення щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% суми стягнення, державний виконавець повинен встановити факт не здійснення боржником дій, спрямованих на самостійне виконання виконавчого документа до початку його примусового виконання, та закінчення строку для самостійного виконання виконавчого документа.

Внаслідок отримання від представників сторін пояснень та досліджених в ході судового засідання письмових доказів, судом встановлено, що 24 липня 2014 року ВДВС отримало від ПАТ "Таврійська будівельна компанія" лист №365/07 від 22.07.2014 року щодо закриття виконавчого провадження у зв'язку з не набранням законної сили рішення за наслідками оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2014 року №Ю-33-25, на підставі якої було відкрито виконавче провадження, а також повідомлено, що відповідно до платіжного доручення № 9513 від 18.07.2014 р. ПАТ "Таврійська будівельна компанія" сплатило заборгованості по єдиному соціальному внеску у розмірі 800 000,00 грн.

З метою підтвердження факту виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2014 року №Ю-33-25, на підставі якої було відкрито виконавче провадження, державний виконавець звернувся до ДПІ у м. Херсоні листом від 02.09.2014 року №25384 щодо термінового надання інформації про залишок заборгованості.

Внаслідок отримання від ДПІ у м. Херсоні повідомлення від 16.09.2014 року №10185-25 про сплату ПАТ "Таврійська будівельна компанія" недоїмки за вимогою від 28.02.014 року №33-25 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні було прийнято постанову від 22.09.2014 року про закінчення виконавчого провадження №43677596.

Частиною 1 ст. 28 Закону України №606-ХІV передбачено, зокрема, що у зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що ПАТ "Таврійська будівельна компанія" погасило борг за вимогою №Ю-33-25 від 28.02.2014 року після спливу встановленого державним виконавцем семиденного терміну для самостійного виконання вимоги, тому суд вважає правомірними дії відповідача щодо стягнення з боржника - ПАТ "Таврійська будівельна компанія" виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення, що складає 56865,69 грн. (568 656,99 грн. * 10%).

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України №606-ХІV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

В супровідному листі від 17.06.2014 року №16849 до постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повідомив ПАТ "Таврійська будівельна компанія" про право боржника звернутися із заявою про відкладення виконавчих дій на строк до десяти робочих днів у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм Законом України "Про виконавче провадження".

Проте, суд зазначає, що боржник - ПАТ "Таврійська будівельна компанія" не скористалось своїм правом та не направило до виконавчої служби відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" відповідну заяву про відкладення виконавчих дій, у т.ч. у зв'язку з отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження після спливу семиденного терміну, встановленого державним виконавчим для добровільного виконання позивачем вимоги про сплату боргу (недоїмки), тобто 26.06.2014 р.

Щодо доводу позивача про нездійснення виконавчою службою заходів примусового виконання вимоги №Ю-33-25 від 28.02.2014 року, що, на його думку, позбавляє права ВДВС прийняти оскаржувану постанову, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 32 цього Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною 1 ст. 52 Закону України №606-ХІV передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах (ч.2 ст. 52 Закону України №606-ХІV).

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ч.4 ст. 52 Закону України №606-ХІV).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 12.09.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ПАТ "Таврійська будівельна компанія" у зв'язку з невиконанням в самостійному порядку виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні № 447731026, в тому числі і вимоги ДПІ у м. Херсоні № 33-25 від 28.02.2014 року про стягнення заборгованості на суму 568656,99 грн., чим спростовується довід позивача щодо не вчинення відповідачем заходів примусового виконання вимоги №Ю-33-25 від 28.02.2014 року.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що державний виконавець, приймаючи постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, діяв на підставі та у межах повноважень, визначених приписами ст.28 Закону України №606-XIV.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ПАТ "Таврійська будівельна компанія" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 жовтня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 11.5