Постанова № 41028664, 01.10.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 року Справа № П/811/3187/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 70256,62 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року позовні вимоги Кіровоградської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області роз'єднано у самостійні провадження.

Позовні вимоги Кіровоградської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 20751,88 грн. виділено у самостійне провадження та розподілено до розгляду судді Нагібіній Г.П.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 20751,88 грн., який виник внаслідок несвоєчасної сплати зобов'язання. Позивач зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження(а.с.45).

Абзацом другим частини 3 статті 167 КАС України встановлено, що судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

За приписами частини одинадцятої статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження по справі разом із судовою повісткою направлялась відповідачу за адресою, зазначеною у реєстраційних даних відповідача, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час, та місце судового розгляду(а.с.45).

За приписами частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неприбуття, а позивач надав заяву про розгляд справи без участі його представника, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Абзацом першим пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, законом передбачена можливість звернення органів доходів і зборів до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.02.2002 року реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області(а.с.20-21).

На підставі висновків акту про результати документальної планової виїзної перевірки з питань достовірності та повноти декларування податку на додану вартість №42/1710/НОМЕР_1 від 25.03.2011 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000731710 від 07.04.2011 року, яким відповідачу донараховано грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 20751,88 грн., яке направлено поштою та отримано відповідачем - 11.04.2011 року згідно підпису на повідомленні про вручення рекомендованого відправлення(а.с.18,18зв.).

Відповідач добровільної сплати зобов'язання зі сплати податку на додану вартість не здійснив. Враховуючи описане, непогашене зобов'язання відповідача з податку на додану вартість складає 20751,88 грн., що підтверджується даними облікової картки відповідача(а.с.22-24).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Кіровоградською ОДПІ сформовано податкову вимогу форми "Ф" до ФОП ОСОБА_1 за №156 від 16.02.2012 року на суму 99314,88 грн., яку відповідач отримав 05.03.2012 року згідно підпису не повідомленні про вручення рекомендованого відправлення(а.с.19).

Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000731710 від 07.04.2011 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №1170/2а-684/12 від 02.04.2012 року за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання недійсним рішення у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с.34-38). Вказану постанову ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року залишено без змін(а.с.39-40).

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, станом на час розгляду даної справи законність винесеного рішення перевірено у судовому порядку.

Відповідачем доказів повної або часткової сплати податкового боргу, заперечень проти позову суду не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 3, 35, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України податковий борг у сумі 20751(двадцять тисяч сімсот п'ятдесят одну)гривню 88 коп. на рахунок: отримувач: УДКСУ у м.Кіровограді, банк: ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, КЗПО банка:38037409, рахунок 31114029700002, код платежу 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт), послуг).

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна