Ухвала суду № 41028040, 23.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/725/14-к Головуючий у І інстанції Бойко М.Г.Провадження № 11-кп/780/989/14 Доповідач у 2 інстанції КапічонКатегорія 24 23.10.2014

УХВАЛА

іменем України

23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Костенко І. В., Семенцова Ю.В.,

при секретарі : Похилевич О.В.,

за участю прокурора: Пухи І.Ю.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 1201411020000088 за апеляційними скаргами прокурора та обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Таращанського районного суду Київської області від 07 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку смт. Рокитне Київської області, мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з професійно-технічною освітою, працюючу продавцем в кафе-барі «Міраж», одружену, раніше не судиму

засуджено за ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 127 500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень з конфіскацією грального обладнання,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку смт. Рокитне Київської області, мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з професійно-технічною освітою, працюючу птахівником Телешівської птахофабрики ТОВ «ІК «Агросоюз-РП», неодружену, раніше не судиму

засуджено за ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 127 500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень з конфіскацією грального обладнання,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку та мешканку АДРЕСА_3, українку, громадянку України, з повною вищою освітою, непрацюючу, розлучену, маючу на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_5 - дитину-інваліда, ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судиму,

засуджено за ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 127 500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень з конфіскацією грального обладнання. Постановлено стягнути з обвинувачених на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України по 228,90 грн. з кожної судові витрати за проведення експертних робіт, вирішене питання про речові докази, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до вироку суду, пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» передбачено, що гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

Азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»).

В п. п. 3, 4 ст. 1 вказаного Закону зазначено, що організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку; організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.

Реалізовуючи свій умисел на заняття гральним бізнесом невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_23, спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які відповідно до розподілу ролей надавали послуги в сфері грального бізнесу, тобто вчинили зайняття гральним бізнесом групою осіб за наступних обставин.

Невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_23, в орендованому приміщенні за адресою смт. Рокитне, Рокитнянського району Київської області, вул. Заводська, 19 В, організував гральний бізнес для проведення азартних ігор, розмістивши в цьому приміщенні десять ігрових автоматів з купюроприймачами та три ігрових комп'ютери з встановленими на них спеціальними ігровими програмами для проведення азартних ігор, обладнав місце для касира та адміністратора.

З метою конспірації, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_23, указане приміщення обладнав вхідними дверима із замком, системою відео спостереження у режимі он-лайн за вхідними дверима та в середині приміщення, та мобільним телефоном з номером 380686811952 з номерами телефонів гравців, з метою їхнього попередження про доступ в середину грального закладу, яке знаходилось в зачиненому стані, з метою проведення азартних ігор.

На початку листопада 2013 року, діючи як організатор, залучив до даної гральної діяльності виконавців - операторів-касирів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які діючи з корисливих спонукань, усвідомлюючи, що гральний бізнес в Україні є забороненим видом господарської діяльності почали працювати з 08 листопада 2013 року в незаконно створеному павільйоні ігрового закладу в одній будівлі з кафе-баром «Славутич», що розташоване в смт. Рокитне по вул. Заводська, 19 В, позмінно через дві доби, здійснюючи незаконно за грошову винагороду функції адміністратора та касира грального закладу, в якому за допомогою ігрових автоматів, обладнаних банкнотоприймачами у кількості 10 одиниць, та трьох комп'ютерів з встановленими на них електронними іграми, здійснювали проведення азартних ігор, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 вересня 2009 року, є діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор, умовами яких є внесення гравцями ставок, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат яких залежить від випадковості.

Таким чином, в період часу з 08 листопада 2013 року до 26 лютого 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року надавали більше 70 гравцям в тому числі, 08 листопада 2013 р., 02 грудня 2013 р., 04 лютого 2014 р., 16 лютого 2014 р., громадянину ОСОБА_6, жителю АДРЕСА_4; 08 листопада 2013 р., 25 листопада 2013 р., громадянину ОСОБА_7, жителю ІНФОРМАЦІЯ_9,; 08 листопада 2013 р., 25 листопада 2013 р., громадянину ОСОБА_8, жителю АДРЕСА_5; 13 січня 2014 р. громадянину ОСОБА_9, жителю АДРЕСА_6; 28 листопада 2013 р., 01 грудня 2013 р., 12 грудня 2013 р., 16 грудня 2013 р., 19 грудня 2013 р., 26 грудня 2013 р., 06 січня 2014 р. 10 січня 2014 р., 11 січня 2014 р., 08 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_10, жителю АДРЕСА_7 21 листопада 2013 р., 22 листопада 2013 р., 23 листопада 2013 р., 25 листопада 2013 р., 27 листопада 2013 р., 28 листопада 2013 р., 29 листопада 2013 р., 30 листопада 2013 р., 01 грудня 2013 р., 04 грудня 2013 р., 05 грудня 2013 р., 07 грудня 2014 р., 08 грудня 2013 р., 09 грудня 2013 р., 10 грудня 2013 р., 11 грудня 2013 р., 14 грудня 2013 р., 15 грудня 2014 р., 17 грудня 2013 р., 18 грудня 2013 р., 19 грудня 2013 р., 20 грудня 2013 р., 23 грудня 2013 р., 26 грудня 2013 р., 28 грудня 2013 р., 29 грудня 2013 р., 30 грудня 2013 р., 31 грудня 2013 р., 02 січня 2014 р., 03 січня 2014 р., 04 січня 2014 р., 06 січня 2014 р., 07 січня 2014 р.,08 січня 2014 р., 09 січня.01.2014 р., 11 січня 2014 р., 12 січня 2014 р., 13 січня 2014 р., 15 січня 2014 р., 16 січня 2014 р., 17 січня 2014 р., 18 січня 2014 р., 19 січня 2014 р., 20 січня 2014 р., 21 січня 2014 р., 22 січня 2014 р., 23 січня 2014 р., 26 січня 2014 р., 27 січня 2014 р., 28 січня 2014 р., 29 січня 2014 р., 30 січня 2014 р., 31 січня 2014 р., 01 лютого 2014 р., 02 лютого 2014 р., 04 лютого 2014 р., 05 лютого 2014 р., 06 лютого 2014 р., 07 лютого 2014 р., 08 лютого 2014 р., 10 лютого 2014 р., 11 лютого 2014 р., 13 лютого 2014 р., 14 лютого 2014 р., 15 лютого 2014 р., 17 лютого 2014 р., 18 лютого 2014 р., 22 лютого 2014 р., 23 лютого 2014 р., 24 лютого 2014 р., 25 лютого 2014 р., 26 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_11, жителю АДРЕСА_8; 10 січня 2013 р., 14 січня 2014 р., 20 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_12, жителю АДРЕСА_9; 09 грудня 2013 р., 23 грудня 2013 р., 26 грудня 2013 р., 27 грудня 2013 р.,14 січня 2014 р., 17 січня 2014 р., 24 січня 2014 р., 08 лютого 2014 р.,13 лютого 2014 р., 14 лютого 2014 р., 16 лютого 2014 р., 17 лютого 2014р., 18 лютого 2014 р., 19 лютого 2014 р., 23 лютого 2014 р., 26 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_13, жителю АДРЕСА_10; 21 листопада 2013 р., 11 грудня 2013 р., 24 грудня 2013 р., 25 грудня 2013 р., 29 грудня 2013 р., 30 грудня 2013 р., 04 січня 2014 р., 09 січня 2014 р., 10 січня 2014 р., 21 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_14, жителю АДРЕСА_11 гори Рокитнянського району, Київської області; 14 листопада 2013 р., 16 листопада 2013 р., 20 листопада 2013 р., 22 листопада 2013 р., 23 листопада 2013 р., 27 листопада 2013 р., 12 грудня 2013 р., 20 січня 2014 р. громадянину ОСОБА_16, жителю АДРЕСА_12; 08 листопада 2013 р., 24 лютого 2014 р., 25 лютого 2014 р., громадянину ОСОБА_17, жителю АДРЕСА_13; 01 лютого 2014 р., 02 лютого 2014 р., 06 лютого.2014 р., 12 лютого 2014 р., 13 лютого 2014 р., 14 лютого 2014 р., 18 лютого 2014 р., 19 лютого 2014 р., 22 лютого 2014 р., 25 лютого 2014 р., 26 лютого 2014 р., 27 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_18, жителю АДРЕСА_14; 03 грудня 2013 р., 06 грудня 2013 р., 15 січня 2014 р., 01 лютого 2014 р., 02 лютого 2014 р., 05 лютого 2014 р., 10 лютого 2014 р., 12 лютого 2014 р., 13 лютого 2014 р., 14 лютого 2014 р., 18 лютого 2014 р., 25 лютого 2014 р., громадянину ОСОБА_19, жителю АДРЕСА_15; 17 лютого 2014 р., 18 лютого 2014 р., 21 лютого 2014 р., 22 лютого 2014 р., 27 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_20, жителю АДРЕСА_16; 20 листопада 2013 р., 21 листопада 2013 р., 22 листопада 2013 р., 24 листопада 2013 р., 01 грудня 2013 р., 13 грудня 2013 р., 30 грудня 2013 р., 02 січня 2014 р., 03 січня 2014 р., 04 січня 2014 р., 08 січня 2014 р., 16 січня 2014 р., 17 січня 2014 р., 22 січня 2014 р., 24 січня 2014 р., 26 січня 2014 р., 27 січня 2014 р., 30 січня 2014 р., 01 лютого 2014 р., 02 лютого 2014 р., 05 лютого 2014 р., 09 лютого 2014 р., 11 лютого 2014 р., 15 лютого 2014 р., 16 лютого 2014 р., 18 лютого 2014 р., 19 лютого 2014 р., 21 лютого 2014 р., 23 лютого 2014 р. громадянину ОСОБА_21, жителю АДРЕСА_17, доступ до гральних автоматів з купюроприймачами та комп'ютерної техніки з метою проведення азартних ігор та отримання прибутку, які у разі виграшу, виплачували різні суми виграшу.

Так, 21 лютого 2014 року ОСОБА_2, перебуваючи на своєму робочому місці, надала доступ до гральних автоматів громадянину ОСОБА_20, жителю АДРЕСА_16, який до одного з гральних автоматів в купюроприймач дослав грошові кошти в сумі 100 грн. та розпочав гру. Під час гри сума балів дійшла до нуля та вказаний громадянин припинив гру.

Так, 23 лютого 2014 року ОСОБА_3, перебуваючи на своєму робочому місці надала доступ до гральних автоматів громадянину ОСОБА_13, жителю АДРЕСА_18, який до одного з гральних автоматів в купюроприймач дослав грошові кошти в сумі 100 грн. та розпочав гру. Під час гри сума балів дійшла до нуля та вказаний громадянин припинив гру.

Так, 26 лютого 2014 року ОСОБА_4, перебуваючи на своєму робочому місці надала доступ до гральних автоматів громадянину ОСОБА_18, жителю АДРЕСА_19, який до одного з гральних автоматів в купюроприймач дослав грошові кошти в сумі 30 грн. та розпочав гру. Під час гри сума балів дійшла до нуля та вказаний громадянин припинив гру.

27 лютого 2014 року о 18 годині в ході проведеного обшуку приміщення за адресою вул. Заводська, 19В, смт. Рокитне, працівниками Рокитнянського РВ ГУ МВС України в Київській області було виявлено приміщення грального залу, де здійснювався гральний бізнес гральними автоматами в кількості 10 штук, та комп'ютерною технікою в кількості 3 одиниці.

В апеляційних скаргах:

- прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації їх дій, просить вирок Таращанського районного суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 змінити в частині стягнення процесуальних витрат, а саме - стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави по 228 грн. 90 коп. процесуальних витрат з кожної. Свої вимоги мотивує тим, що вказаний вирок є незаконним в частині стягнення процесуальних витрат у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки витрати за експертні послуги було стягнуто не у дохід держави, а на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України.

- обвинувачена ОСОБА_4, не погоджуючись з вироком лише в частині призначеного покарання, просить змінити вирок Таращанського районного суду та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що вона активно сприяла розкриттю злочину, щиро кається, вчинила злочин внаслідок тяжких сімейних обставин - відсутність роботи та можливості працевлаштування, утримання неповнолітньої дочки, яка є інвалідом.

- обвинувачена ОСОБА_3, не погоджуючись з вироком лише в частині призначеного покарання, просить змінити вирок Таращанського районного суду та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що вона активно сприяла розкриттю злочину, щиро кається, вчинила злочин внаслідок тяжких сімейних обставин - відсутність роботи та можливості працевлаштування її самої, матері, призив брата на строкову службу в збройні сили України і в зв'язку з цим необхідність забезпечити його за власні кошти взуттям та обмундируванням.

- обвинувачена ОСОБА_2, не погоджуючись з вироком лише в частині призначеного покарання просить змінити вирок Таращанського районного суду та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що вона активно сприяла розкриттю злочину, щиро кається, вчинила злочин внаслідок тяжких сімейних обставин - відсутність роботи та можливості працевлаштування її самої, її дочки, призив сина на строкову службу в збройні сили України і в зв'язку з цим необхідність забезпечити його за власні кошти взуттям та обмундируванням.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених заперечувала; захисника, який просив задовольнити апеляційні скарги обвинувачених, проти апеляційної скарги прокурора не заперечував; обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а апеляційні скарги обвинувачених задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності обвинувачених у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, то колегія суддів не проводить їх детальний аналіз та відповідно до ст.404 КПК України переглядає вирок суду в межах апеляційних скарг.

Суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження.

Згідно ч.2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в порушення вище вказаних вимог закону, стягнув витрати, пов'язанні із проведенням експертних робіт, на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України, а не на користь держави.

Тому, на думку колегії суддів апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції в цій частині - зміні.

Що стосується апеляційних скарг обвинувачених, то вони не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі,

встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині Кримінального кодексу.

При призначенні покарання та застосування ст.69 КК України судом першої інстанції було враховано та визнано обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_22 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (відсутність роботи та можливості працевлаштування її самої, дочки, призив сина на строкову службу в збройних силах України і в зв'язку з цим необхідність забезпечити його за власні кошти взуттям та обмундируванням). До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, віднесено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (відсутність роботи та можливості працевлаштування її самої, матері, призив брата на строкову службу в збройних силах України і в зв'язку з цим необхідність забезпечити його за кошти сім'ї взуттям та обмундируванням). Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (відсутність роботи та можливості працевлаштування, утримання неповнолітньої дочки, яка є інвалідом дитинства).

Судом першої інстанції, з урахуванням вищенаведених обставин, вірно було застосовано положення ст. 69 КК України та призначено обвинуваченим покарання нижче, від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 203-2 КК України, як таке, що буде необхідним і достатнім для їх виправлення.

Окрім того, вірно було застосовано положення ч. 1 ст. 69 КК України, оскільки за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Оскільки, санкція ч. 1 ст. 203-2 КК України передбачає покарання у виді штрафу від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального обладнання, судом першої інстанції обвинуваченим вірно було призначено мінімально можливе покарання з урахуванням положень ст.ст. 66, 69 КК України - 7 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Всі обставини, зазначені обвинуваченими в апеляційних скаргах були враховані судом при постановленні вироку, а тому підстав для повторного застосування ст.69 КК України колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Таращанського районного суду Київської області від 07 серпня 2014 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - змінити в частині відшкодування процесуальних витрат за проведення судової експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави по 228 (двісті двадцять вісім) грн. 90 (дев'яносто) коп. з кожної за проведення експертних робіт.

В решті вирок суду залишити без змін.

Судді : підписи