Постанова № 41025799, 21.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа№ 910/9497/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Сапсай В.М. - дов. б/н від 02.07.2014р.

від відповідача Бугаєнка Ю.М. - дов. №0464 від 15.05.2012р.

від третьої особи-1 ОСОБА_2 - дов. №1913 від 18.08.2005р.

від третьої особи-2 не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «ПЗУ Україна»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 21.07.2014р. (суддя Босий В.П.)

у справі №910/9497/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Ярославь-Авто» (далі - ТОВ «Ярославь-Авто»)

до Приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «ПЗУ Україна»

(далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні:

позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

(далі - третя особа-1)

відповідача ОСОБА_6 (далі - третя особа-2)

про стягнення 28 185,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. у справі №910/9497/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ТОВ «Ярославь-Авто» суму страхового відшкодування в розмірі 20 051,93грн., витрати на проведення оцінки заподіяної шкоди в розмірі 980,00грн., пеню в розмірі 1 512,11грн. та судовий збір в розмірі 1 461,34грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем шкоди, оскільки пошкоджений транспортний засіб на момент звернення позивача до відповідача з вимогою про відшкодування було відремонтовано й відповідач, як страховик, був позбавлений можливості встановити розмір заподіяної шкоди тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2014р. апеляційну скаргу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено розгляд справи на 30.09.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. на підставі ст.77 ГПК України зобов'язано ТОВ «Ярославь-Авто» надати суду додаткові докази щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, розгляд справи №910/9497/14 відкладено на 21.10.2014 року.

Представник третьої особи-2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи його повідомлено належно, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Присутні в судовому засіданні представники учасників судового процесу вважали за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи-2.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача та третьої особи-1 в судовому засіданні доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване просив залишити без змін.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ТОВ «Ярославь-Авто» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення 28 185,13грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем, тому обов'язок з відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди в розмірі 21 051,93грн. покладається на відповідача. Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості проведеної експертизи (дослідження) в розмірі 980,00 грн. та пені в розмірі 6 153,20 грн. тощо.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. залучено до участі у справі №910/9497/14 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (третя особа-1); відповідача - ОСОБА_6 (третя особа-2).

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, відтак прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Так, задовольняючи позов частково, місцевий суд посилався на те, що оскільки цивільно-правова відповідальність третьої особи-2 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу, яким спричинено ДТП, застрахована у відповідача, то відшкодовувати таку шкоду зобов'язаний останній. Місцевий суд встановив, що згідно висновку експертного дослідження загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 21 051,93грн., а відтак позовні вимоги про відшкодування шкоди на цю суму підлягають задоволенню повністю. Крім цього суд вважав, що на підставі ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість витрат на проведення оцінки заподіяної шкоди в розмірі 980,00грн. Проте суд першої інстанції не погодився з розрахунком позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 153,20грн. та здійснивши власний розрахунок дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 1 512,11грн. тощо.

Так, матеріалами справи встановлено, що 24.03.2012р. на перехресті пр. Маяковського - пр. Ватутіна сталася ДТП за участю автомобіля «Subaru Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль «Subaru Forester»), під керуванням Третьої особи-2 та автомобіля «Богдан А 091», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль «Богдан А 091»), власником якого є ТОВ «Ярославь-Авто» та який знаходився у користуванні третьої особи-1.

Згадана ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_6 вимог п.16.6 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Деснянського районного суду міста Києва від 26.04.2012р. у справі №3-2161, якою ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні ДТП.

На підставі ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Такою особою, в даному випадку, є винний у скоєнні ДТП водій автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якого на підставі полісу №АВ/1707809 була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

Якщо цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, останній стає відповідальною особою, адже внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за завдану застрахованою ним особою шкоду, тобто бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Полісом №АВ/1707809 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00грн., франшиза - 1 000,00грн.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.29 Закону).

У відповідності до висновку експертного дослідження №7010 від 29.03.2012р., складеного суб'єктом оціночної діяльності Закритим акціонерним товариством Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс», загальна вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Богдан А 091» в результаті його пошкодження в ДТП становить 21 051,93грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20 051,93грн., тобто сума вартості відновлювального ремонту за вирахуванням франшизи (21 051,93грн. - 1000,00грн. = 20 275,33грн.).

Доводи апелянта щодо того, що пошкоджений транспортний засіб на момент звернення позивача до відповідача з вимогою про відшкодування було вже відремонтовано, а відтак відповідач, як страховик, був позбавлений можливості встановити розмір заподіяної шкоди не заслуговують на увагу.

Так, положеннями ст.33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Відповідно до ст.34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як видно з матеріалів справи, 27.03.2012р. третя особа-2 повідомила відповідача про настання страхового випадку за полісом №АВ/1707809, проте відповідач, всупереч вищенаведеним положенням Закону протягом десяти робочих днів після одержання ним повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду не направив свого уповноваженого представника.

З огляду на наведене, позивачем не допущено жодних порушень ст.33 Закону щодо збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, позивач мав право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди, після чого здійснювати його відновлювальний ремонт.

Таким чином, місцевим судом правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості витрат на проведення оцінки заподіяної шкоди в розмірі 980,00грн.

Не викликає жодних сумнівів законність рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача пені за розрахунком суду, таке є підставним та арифметично вірно обрахованим, відтак з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 512,11грн.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. у справі №910/9497/14 - без змін.

Матеріали справи №910/9497/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун