Постанова № 41025798, 21.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа№ 910/5715/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників

від позивача: Ляпін Д.В. - дов. б/н від 14.01.2014

від відповідача: Ядчишин О.В. - дов. №44-30/07 від 09.01.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства „Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

на рішення господарського суду міста Києва

від 29.07.2014 (суддя Паламар П.І.)

у справі №910/5715/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплексінвест"

до Комунального підприємства „Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

про відшкодування шкоди, ціна позову 266984,91 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплексінвест" (надалі - позивач, ТОВ „Будкомплексінвест") до Комунального підприємства „Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач, КП „Залізничне") про відшкодування 266984,91 грн. шкоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі №910/5715/13 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 213054,00 грн. шкоди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі №910/5715/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вважає, що залиття нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Єреванська,8, сталося внаслідок невиконання позивачем умов договорів №072/з, №142/з від 01.04.2008. Так, відповідач зазначає, що у займаних позивачем приміщеннях відсутній доступ для технічного обслуговування інженерних мереж. Крім того, скаржник не погоджується із розміром збитків, завданих позивачеві внаслідок залиття приміщення, який стягнутий з відповідача.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.04.2008 між ТОВ „Будкомплексінвест", як орендарем приміщення, та Комунальним підприємством „Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві ради, правонаступником якого є відповідач, укладені договори про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №072/3 та №142/3, за умовами яких відповідач зобов'язався надавати позивачеві комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) до нежитлових приміщеннь загальною площею за двома договорами 211,3 м.кв. на нульовому рівні жилого будинку по вул. Єреванській, 8 у м. Києві, а позивач - оплачувати надані послуги.

Як встановлено місцевим господарським судом, внаслідок прориву в ніч з 31 травня на 1 червня 2011 року труби холодного водопостачання у будинку по вул. Єреванській, 8 у м. Києві відбулося залиття займаних позивачем нежилових приміщеннь на нульовому рівні жилого будинку. Залиттям було пошкоджено внутрішнє оздоблення приміщень, офісне обладнання (меблі, комп'ютерна та оргтехніка), технічна, кадрова, бухгалтерська та інша ділова документація.

Посилаючись на те, що залиття сталося з вини відповідача, який всупереч вимог ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" не забезпечив утримання в належному стані внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання у будинку по вул. Єреванській, 8 у м. Києві, позивач на підставі ст. 1166 ЦК України просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 266984,91 грн. шкоди, з яких 220393,36 грн. - вартість ремонтних робіт, 42591,55 грн. - збитки, завдані внаслідок пошкодження офісного обладнання, 4000 грн. - витрати на проведення незалежної оцінки ринкової вартості матеріальних збитків, заподіяних в результаті залиття приміщень.

Згідно звіту, складеного на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю „Ріелтер-Україна", про оцінку ринкової вартості матеріальних збитків, заподіяних в результаті залиття приміщень загальною площею 211,3 м.кв., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 8, загальна сума завданих позивачу внаслідок залиття збитків становить 262984,91 грн., у тому числі 220393,36 грн. матеріальних збитків заподіяних в результаті залиття оздобленню приміщень, 42591,55 грн. матеріальних збитків заподіяних в результаті залиття обладнанню офісу.

Як вбачається з матеріалів справи, для відновлення пошкоджених внаслідок залиття приміщення між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гросс" укладено договір №05122011 від 05.12.2011 на проведення будівельно-монтажних робіт, за яким останнє виконало роботи з відновлювання елементів інтер'єру вищевказаного нежилого приміщення.

Платіжним дорученням №112 від 07.03.2012 позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю „Гросс" 230000,00 грн. вартості будівельних робіт за договором №05122011 від 05.12.2011 року.

Однак, як вбачається з указаного договору № 05122011 від 05.12.2011, звіту Товариством з обмеженою відповідальністю „Ріелтер-Україна", актів приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2 за лютий 2012 року форми КБ-2в не всі проведені ремонтно-відновлювальні роботи стосувалися відновлення пошкоджень, заподіяних залиттям приміщення позивача.

Враховуючи викладене, з метою роз'яснення питань щодо обсягів та вартості ремонтно-відновлювальних робіт у приміщенні позивача судом першої інстанції було призначено судову будівельно-технічну експертизу, а також додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення яких було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку №3759/14-43 від 20.06.2014 судової будівельно-технічної експертизи не всі роботи, передбачені договором №05122011 від 05.12.2011, пов'язані з відновлювальним ремонтом, стосуються відновлення до стану, що існував на момент залиття. Вартість відновлювального ремонту нежилого приміщення загальною площею 211,3 м.кв., що знаходиться на нульовому рівні жилого будинку по вул. Єреванській, 8 у м. Києві, після залиття, що сталося в ніч з 31 травня на 1 червня 2011 року, з урахуванням стану оздоблення на час залиття, в цінах станом на час проведення ремонтно-відновлювальних робіт (лютий 2012 року) відповідно до середньоринкових цін на будівельні матеріали та вироби станом на лютий 2012 року становить 213054,00 грн.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, вказаний висновок судової експертизи містить докладний опис проведеного дослідження, враховує звіт про оцінку ринкової вартості матеріальних збитків, заподіяних в результаті залиття приміщень загальною площею 211,3 м.кв., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 8, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю „Ріелтер-Україна", договір №05122011 від 05.12.2011, на підставі якого позивачем проводилися відновлювальні роботи, інші зібрані у справі матеріали щодо залиття, обґрунтовані та чіткі висновки з поставлених запитань, у зв'язку із чим суд прийняв цей висновок як належний доказ у справі.

За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджується дійсний розмір заподіяної внаслідок залиття належного позивачу приміщення шкоди у розмірі 213054,00 грн.

Доказів, які б спростовували зазначений розмір шкоди суду надано не було, тому доводи апеляційної скарги про необґрунтованість вказаного розміру матеріальної шкоди є безпідставними.

Згідно вимог ст. 1, п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору зобов'язується утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до частини 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 213054,00 грн. шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що залиття нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 8, сталося внаслідок невиконання позивачем умов договорів №072/з, 142/з від 01.04.2008, оскільки у займаних позивачем приміщеннях відсутній доступ для технічного обслуговування інженерних мереж, колегією суддів відхиляються.

Так, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів вчинення ним дій з метою усунення перешкод (за наявності таких) у здійсненні технічного обслуговування інженерних мереж у займаних позивачем приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Єреванська,8, а також відсутні докази здійснення відповідачем технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж у вказаних приміщеннях.

В свою чергу позивач у довідці №98 від 02.10.2014 щодо доступу працівників КП „Залізничне" до внутрішньо будинкових мереж, яка надійшла до Київського апеляційного господарського суду 03.10.2014, зазначив, що відповідач у період дії договорів про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №072/3 та №142/3 жодного разу не надавав позивачеві звернень щодо наявних перешкод в доступі до інженерних мереж або перешкод у здійсненні технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Вказані обставини свідчать про невиконання відповідачем покладених на нього законом обов'язків щодо утримувати в належному технічному стані та здійснення технічного обслуговування і ремонту внутрішньобудинкових мереж.

Стосовно позовних вимог ТОВ „Будкомплексінвест" в частині стягнення з відповідача 42591,55 грн. матеріальних збитків заподіяних в результаті залиття обладнанню офісу колегія суддів зазначає наступне.

Пунктами 4.2 договорів про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №072/3 та №142/3 визначено, що у випадку використання приміщення (будівлі) для зберігання матеріальних цінностей, вони повинні бути розташовані на стелажах не нижче 0,5 м від підлоги, між стелажами мають бути проходи до вільного доступу до електроустаткування, трубопроводів та іншого обладнання, відстань до них повинна бути не менше 1 м.

Судом першої інстанції встановлено, що пошкодження офісного обладнання (меблі, комп'ютерна та оргтехніка) та документів було зумовлене невиконанням позивачем вищевказаних умов договорів, оскільки розташування вказаного майна у приміщенні, яке займає підвальну частину будинку по вул. Єреванській, 8 у м. Києві, було проведене без врахування застережень, що містяться у п. 4.2 договорів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, оскільки заподіянню шкоди обладнанню, яке знаходилося у залитому приміщенні, сприяла необережність позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зменшити розмір відшкодування заявленої шкоди на суму цих збитків та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування 42591,55 грн. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням обладнанню офісу.

Крім того, колегія суддів погоджується із висноком місцевого господарського суду про те, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування 4000,00 грн. витрат на проведення незалежної оцінки заподіяної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки такі витрати не перебувають у причинно-наслідковому з діями відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства „Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі №910/5715/13 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі №910/5715/13 залишити без змін.

Матеріали справи №910/5715/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк