Постанова № 4100826, 17.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-20652/08 Головуючий у першій інстанції: Добрянська Я.І.

Доповідач: Саприкіна І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бараненка І.І., Данилової М.В.,

при секретарі: Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва і Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «ТФК «Укрнефтеторгсервіс» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000152230/0, № 0000162230/0 від 15.05.2007 р.; № 0000152230/1, № 0000162230/1 від 23.07.2007 року; № 0000152230/2, № 0000162230/2 від 01.10.2007 року; № 0000152230/3, № 0000162230/3 від 07.12.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2008 року позовні вимоги задоволено частково: визнані частково нечинними податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток № 0000152230/0 від 15.05.2007 року; № 0000152230/1 від 23.07.2007 року; № 0000152230/2 від 01.10.2007 року; № 0000152230/3 від 07.12.2007 року на суму 680472, 00 (з яких 288222,00 грн. основного платежу та 392250,00 грн. штрафні санкції). Визнані нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000162230/0 від 15.05.2007 року; № 0000162230/1 від 23.07.2007 року; № 0000162230/2 від 01.210.2007 року; № 0000162230/3 від 07.12.2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою, ТОВ «ТФК «Укрнефтеторгсервіс» подали апеляційну скаргу, в якій зазначають, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Крім того, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва також подали апеляційну скаргу в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Голосіївському районі підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ «ТФК «Укрнефтеторгсервіс» залишенню без задоволення з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт № 239/1-22-30-31899678.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення від 15.05.2007 року № 0000152230/0 на суму 1136066,00 грн. (з яких 667884,00 грн. основний платіж та 468182,00 грн. штрафні санкції) про донарахування податку на прибуток; від 15.05.2007 року № 0000162230/0 на суму 448629,00 грн. (з яких 299086,00 грн. основного платежу та 149543,00 грн. штрафні санкції) про донарахування податку на додану вартість.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, Рішенням відповідача № 11902/10/25-011 від 23.07.2007 року скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

ТОВ «ТФК «Укрнефтеторгсервіс» звернулися з повторною скаргою до ДПА у м. Києві. Рішенням ДПА у м. Києві № 3551/10/25-114 від 01.10.2007 року «Про результати розгляду повторної скарги» оскаржувані податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга без задоволення. Крім того, рішенням № 3551/10/25-114 від 01.10.2007 року ДПА України були винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000152230/2, № 0000162230/2 від 01.10.2007 року.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України.

Рішенням ДПА України № 12191/6/25-0115 від 07.12.2007 року про результати розгляду повторної скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Вважаючи рішення № 0000152230/0, № 0000162230/0 від 15.05.2007 р.; № 0000152230/1, № 0000162230/1 від 23.07.2007 року; № 0000152230/2, № 0000162230/2 від 01.10.2007 року; № 0000152230/3, № 0000162230/3 від 07.12.2007 року неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству України, позивач звернувся до суду за захисту своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва в частині задоволених позовних вимог з огляду на наступне:

Перевіркою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до вищезазначеної статтіплатник податку веде податковий облік приросту балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

В порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем було занижено суми приросту балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, малоцінних предметів на складах у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначено шляхом порівняння залишків по бухгалтерських рахунках 20,22,28 станом на кінець звітного періоду. Дане порушення призвело до заниження скоригованого валового доходу за І півріччя 2006 року на суму 13259,00 грн.

Крім того, судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо того, що діяльність в розумінні п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є господарською діяльністю з огляду на наступне:

ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (Установник управління) уклало з ТОВ «ТФК «Укрнефтеторгсервіс» (Управитель) договір управління № УГВ 5166/21-06 від 29.09.2006 року, відповідно до якого протягом строку дії договору Установник управління в порядку встановленому договором передає управителю на управління нафтопродукти: не етильовані автомобільні бензини в асортименті та дизельне пальне, а управитель від свого імені та в інтересах Установника управління зобовязується реалізувати цей товар.

Відповідно до п. 3.2 вищезазначеного Закону, право власності на товар, переданий Управителю, належить Установнику управління.

Право власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.. 316 ЦК України).

Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України).

На виконання умов договору Управитель за період з 29.09.2006 р. по 31.12.2006 р. отримав від Установника управління нафтопродукти в асортименті на суму 91170382, 64 грн. Отримані нафтопродукти були реалізовані Управителем наступним покупцям:

- ТОВ "Торгово-фінансова компанія "Укрнефтеторгсервіс" (Постачальник) уклало джоберський договір № 01-10/06 від 01.10.06 р. з ТОВ "Донбаспромексиорг"(Покупець) про поставку нафтопродуктів. Відповідно до умов договору у разі придбання покупцем товару у кількості більше 1000 т останній отримує винагород у розмірі 1,5 % від загальної суми вартості придбаного товару за збільшення товарообороту постачальника. Нафтопродукти були реалізовані ТОВ "Донбаспромекспорт" за цінами встановленими протоколами погодження ціни, складеними між Установником управління та Управителем. В рахунок оплати за придбані нафтопродукти ТОВ "Торгово - фінансова компанія "Укрнефтеторгсервіс" отримали векселі: АА 0333655 від 16.11.2006 р. номінальною вартістю 20000000,00 грн.; АА 0333657 від 16.11.2006 р. номінальною вартістю 4248145,57 грн.; АА 0333661 від 30.11.2006 р. номінальною вартістю 1 1882788,15 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Донбаспромекспорт" виписало ТОВ "'Торгово-фінансова компанія "Укрнефтеторгсервіс" податкові накладні на отримання винагороди по джоберському договору: п/п № 2557 від 31.10.2006р. на суму 363722,18 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6062036 грн.; п/п № 2904 від 30.11.2006 р. на суму 328241,82 грн. в т.ч. ПДВ на суму 54706,97 грн.; п/н № 88 від 31.12.2006 р. на суму 336045,12 грн. в т.ч. ПДВ на суму 56007.52 грн.

Позивач винагороду сплачену ТОВ "Донбаспромекспорт" відніс до валових витрат та включив до податкового кредиту у IV кварталі 2006 року.

- ТОВ «Торгово - фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» (Постачальник) уклало Джоберський договір № 01-11/06 від 01.11.06 р. з ТОВ "Симплекспласт" (Покупець) про поставку нафтопродуктів. Відповідно до умов договору у разі придбання покупцем товару у кількості більше 1000 т., останній отримує винагороду у розмірі 1,5 % від загальної суми вартості придбаного товару за збільшення товарообороту постачальника. Нафтопродукти були реалізовані ТОВ "Симплекспласт" за цінами встановленими протоколами погодження ціни, складеними між Установником управління та Управителем. Оплата за отриманий товар не надходила.

На виконання умов договору ТОВ "Симплекспласт" виписало ТОВ Торгово-фінансова компанія "Укрнефтеторгсервіс" податкові накладні на отримання винагороди по джоберському договору: п/н № 1130-23 від 30.11.2006 р. на суму 63675,21 гри. в т.ч. ІІДВ на суму 10612.53 грн.; п/н № 123107 від 31.12.2006 р. на суму 275871,42 грн. в т.ч. ПДВ на суму 45978.57 грн.

Винагорода, сплачена ТОВ '"Симплекспласт" була віднесена позивачем до валових витрат та включена до податкового кредиту у IV кварталі 2006 року.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Враховуючи ті обставини, що ТОВ "Торгово-фінансова компанія "Укрнефтеторгсервіс" сплатило винагороду покупцям, а саме: ТОВ "Донбаспромекспорт" та ТОВ "Симплекпласт за придбання нафтопродуктів, витрати пов'язані з реалізацією не власного товару є витратами його власника.

Таким чином апеляційна інстанція приходить до висновку, що віднесення позивачем до складу валових витрат суми 1139629,59 грн. (в результаті виконання Джоберських догорів) є неправомірним, оскільки ці витрати не були понесені в результаті придбання послуг для подальшого їх використання у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до умов договору № 01-10/06 від 01.10.2006 р. та № 01-11/06 від 01.11.2006 р. позивач протягом жовтня 2006 р. грудня 2006 р. виплатили на користь ТОВ «Донбаспромекспорт» (за придбання ПММ в обсягах більших за 1000 т) винагороду у розмірі 1028 009,12 грн. та протягом листопада 2006 р. грудня 2006 р. виплатили на користь ТОВ «Симплекспласт» винагороду у розмірі 339546,63 грн.

Суми податку на додану вартість з винагород, сплачених позивачем на користь ТОВ «Донбаспромекспорт» та ТОВ «Симплекспласт» були включені останнім до податкового кредиту ПДВ за відповідні періоди.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, позивач неправомірно відніс до ПДВ суму винагороди виплаченої на користь ТОВ «Донбаспромекспорт» у розмірі 171335 грн. та ТОВ «Симплекспласт» у розмірі 56 591 грн.

Стосовно порушень ТОВ «ТФК «Укрнефтеторгсервіс» норм пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок па додану вартість" апеляційна інстанція знаходить за необхідним зазначити наступне:

Позивачем до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ у розмірі 71 158 грн. за придбані товари (роботи, послуги) згідно податкових накладних, у яких не зазначено номенклатуру товару, зокрема:

- в червні 2006 р. - податкова накладна виписана ТОВ «ТНК Донецьк» № 5225 від 30.06.2006 р. на загальну суму 54346,27 грн. в т.ч. ПДВ 9057, 70 грн.;

- в липні 2006 р. - податкова накладна виписана ТОВ «ТНК Донецьк» № 6450 від 31.07.2006 р. на загальну суму 72604,76 грн., в т.ч. ПДВ 12100,79 грн.;

- в жовтні 2006 р. - податкова накладна виписана ТОВ «ТНК Донецьк» № 10365 від 31.10.2006 р. на загальну суму 300000 грн., в т.ч. ПДВ 50 000 грн.

Відповідно доп.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг) з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, судом першої інстанції неправильно встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, а тому можуть бути задоволені.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла однозначного висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень підлягає задоволенню в частині задоволених позовних вимог, а постанова суду першої інстанції скасуванню в цій частині з постановлянням нового судового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 199, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні апеляційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Укрнефтеторгсервіс» - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2008 року в частині задоволених позовних вимог скасувати, постановити в цій частині нову постанову про відмову в позові.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: суддя: Судді: