Ухвала суду № 41003861, 14.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 49724/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2011 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів» в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000152303 від 14.03.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 8 430, 00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000152303 від 14.03.2011 року Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував, обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ТзОВ "Фабрика духових музичних інструментів" зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 12.11.2007 року та перебуває на податковому обліку ДПІ в м. Івано-Франківську(а.с.36).

З 01.11.2010 року по 30.11.2010 року ДПІ в м. Івано-Франківську проводила перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року. На підставі перевірки складено акт № 1146/23-3/35516783 від 04.03.2011 року, яким зафіксовано наступне: підтверджено заявлену ТзОВ "Фабрика духових музичних інструментів"суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 50 007, 00 грн.; в порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 200.1.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТзОВ "Фабрика духових музичних інструментів" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 8 430, 00 грн.(а.с.8-18).

14.03.2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 8 430, 00 грн.(а.с.22).

Як встановлено судом першої інстанції, підставою зменшення суми бюджетного відшкодування став факт виявлення податковим органом перерахування позивачем коштів як оплату за послуги - філії Завод "Оснастка" ВАТ "Індуктор". При перевірці було встановлено, що свідоцтво платника ПДВ філії Завод "Оснастка" ВАТ "Індуктор" скасовано 18.02.1998року. Таким чином, на думку податкового органу, вищезазначені суми ПДВ сплачені за послуги не можуть бути включені до бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ "Фабрика духових музичних інструментів" та ВАТ "Індуктор" укладено договір оренди №1/03-08 від 12.03.2008 року(а.с.30-33). У відповідності до умов вказаного договору позивач зобов'язувався здійснити оплату за надані послуги з оренди. Крім цього у відповідності до п. 3.5 договору позивач здійснює ВАТ "Індуктор" компенсаційні виплати (оплату комунальних послуг, експлуатаційних послуг, послуг зв'язку та охорони). Відповідно п. 3.6 даного договору компенсаційні виплати здійснюються на підставі відповідного рахунку шляхом перерахування в безготівковому порядку на рахунок ВАТ "Індуктор" зазначений у розділі 11 "реквізити і підписи сторін".

25 серпня 2010 року між сторонами договору укладено додаток до договору оренди №1/03-08 від 12 березня 2008 року, яким сторонами договору визначено, що орендна плата, відшкодування вартості використаної електроенергії, відшкодування плати за дощові стоки, інші послуги надані ВАТ "Індуктор" вносяться ТзОВ "Фабрика духових музичних інструментів" на розрахунковий рахунок філії Завод "Оснастка" ВАТ "Індуктор"(а.с.34).

Про виконання умов договору свідчить акт надання послуг (виконання робіт) №408 від 29.12.2010 року(а.с.35).

Платіжними дорученнями № 762 від 01.11.2010 року, № 786 від 15.11.2010 року, № 789 від 16.11.2010 року та № 817 від 25.11.2010 року кошти за надання послуг позивачем перераховано філії Завод "Оснастка" ВАТ "Індуктор"(а.с.25-28).

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідно до п. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до Положення про філію, затвердженого 05.09.1995 року генеральним директором ВАТ "Індуктор", Завод "Оснастка" є структурним підрозділом створеним на основі статуту ВАТ "Індуктор" на базі інструментального цеху, інструментального бюро, конструкторського бюро оснастки дільниці №19, не являється юридичною особою і діє по довіреності ВАТ "Індуктор".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що перерахування позивачем коштів на розрахунковий рахунок філії Заводу "Оснастка" ВАТ "Індуктор" за надані послуги ВАТ "Індуктор", здійснено у повній відповідності до договору оренди №1/03-08 від 12.03.2008 року, а дане не позбавляє позивача права на включення до відшкодування сплачених сум податку на додану вартість.

Крім того, у ТзОВ "Фабрика духових музичних інструментів" наявні всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій та нарахування податкового кредиту (договори, акти, платіжні доручення, податкові накладні).

Відповідно до вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім цього, як встановлено судом першої інстанції, податкові зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової накладної №424 від 30.11.2010 року задекларовані постачальником послуг ВАТ "Індуктор" у податковій декларації та вказані суми сплачені останнім до бюджету. Дане підтверджується також довідкою ВАТ "Індуктор" від 29.04.2011 року №160(а.с.52).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлення позивачем до бюджетного відшкодування сплаченого податку на додану вартість в сумі 8 430, 00 грн. є правомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року у справі № 2а-1305/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Б.Заверуха

Судді О.М. Гінда

В.В. Ніколін