Ухвала суду № 4100383, 15.07.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 липня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 23/526/07-АП-

9/679/07-АП-23/623/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя: Баранник Н.П.,

суддя: Юхименко О.В.

при секретарі: Красоті А.О.

за участю представників сторін :

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 дов. № 28 від 30.03.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя,

м. Запоріжжя

на постанову  господарського суду Запорізької області  

від 26.12.2007р.

у справі №  23/526/07-АП- 9/679/07-АП-23/623/07-АП (категорія статобліку - 2.11.3)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний

завод», м. Запоріжжя

до відповідача  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.

Запоріжжя, м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» заявлено позов про визнання нечинним податкового повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000552301/0 від 07.05.2007року.

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 26.12.2007р. у справі № 23/526/07-АП- 9/679/07-АП-23/623/07-АП (суддя Садовий І.В.) позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000552301/0 від 07.05.2007року. Постанова суду першої інстанції мотивована наступними обставинами. З аналізу норм п.1.32 ст. 1, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» випливає, що одним з видів господарської діяльності підприємства є реалізація продукції взамін на будь-яку компенсацію її вартості, яка може бути як більшою, так і меншою від собівартості такої продукції. Оподаткуванню підлягає сукупність господарських операцій, здійснених за певний податковий (звітний) період, встановлений податковим законодавством. Аналіз звіту про фінансові результати за 2006рік свідчить, що позивач за результатами господарської діяльності в 2006році отримував прибуток. Вказані обставини свідчать про безпідставність висновку відповідача про порушення з боку позивача п.5.1 ст. 5 та п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За таких обставин суд, користуючись правом виходу за межі позовних вимог, наданим п.2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000552301/0 від 07.05.2007року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини. В перевіряємому періоді, позивач здійснював реалізацію продукції власного виробництва нижче фактичної собівартості такої продукції на суму 186022,46грн. Вказана різниця між сумою реалізованої продукції та витратами, понесеними на виробництво цієї продукції, виникла за наслідками збиткових операцій, і розглядається відповідачем як витрати, що не використані у господарській діяльності з метою отримання доходу. Така різниця в сумі 186022,46грн. не включена позивачем до складу валових доходів та не відображена в декларації про прибуток підприємства. Такими діями позивач порушив вимоги п.5.1 ст. 5 та п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 26.12.2007р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Представник позивача до судового засідання не з'явився. Позивач про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів на підставі ст. 196 КАС України ухвалила здійснити розгляд справи без участі представника позивача, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.

У відповідності до розпорядження в.о. голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 458 від 15.07.2009р. справу розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного звукозаписувального комплексу «Оберіг»,

В судовому засіданні 15.07.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Як випливає з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» має статус платника податку на прибуток за ставкою 25% у відповідності з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивача взято на облік платників податків 22.11.2005 року Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя за № 584.

За результатами виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22 листопада 2005 року по 29 грудня 2006 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 20 квітня 2007 року було складено акт № /23-33920601.

Згідно до вказаного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення з боку ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» п.5.1. ст.5, п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року №143, оскільки позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат у 2006році збитків від збиткової операції у розмірі 186022,46грн., у тому числі по періодах:

- за 1 півріччя 2006року у розмірі 9508,49грн.,

- за 3 квартали 2006року у розмірі 139424,25грн.,

- за 2006рік 186022,46грн.

В результаті позивачем занижено податок на прибуток підприємств у розмірі 46506,00 грн., у тому числі:

- 1 півріччя 2006 року у розмірі 2377,00 грн.;

- за 3 квартали 2006 року у розмірі 34856,00 гри.;

- за 2006 рік у розмірі 46506,00 грн.

Виходячи з акту перевірки, вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що у перевіряємому періоді ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» здійснювало реалізацію продукції власного виробництва нижче фактичної собівартості такої продукції на загальну суму 186022,46грн.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» за перевіряємий період здійснено реалізацію продукції на загальну суму 1064406,79грн. Понесені позивачем витрати на виробництво цієї готової продукції склали 1250429,50грн. Сума від збиткових операцій становить - 186022,46грн. (за 1 півріччя 2006 року - 9508,49грн., за 9 місяців 2006 року - 139424,25грн., за 2006 рік -186022,46грн.).

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступним чином:

Дт 261 «Готова продукція» Кт 231 «Основне виробництво» - списані витрати на собівартість готової продукції на суму 1250429,50грн.;

Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» Кт 261 «Готова продукція» -списано на собівартість реалізованої готової продукції на суму 1250429,50грн.;

Дт 701 «Доход від реалізації готової продукції» Кт 791 «Фінансовий результат основної діяльності» віднесено на фінансовий результат доход від реалізації готової продукції - 1064406,79грн.

Різниця між сумою реалізованої продукції власного виробництва та витратами понесеними на виробництво цієї продукції у розмірі 186022,46грн., яка виникла за наслідками збиткових операцій, розглядається відповідачем як витрати, що не використані у господарській діяльності з метою отримання доходу.

Вищевказана різниця у розмірі 186022,46грн. не включена позивачем до складу валових доходів та відповідно не відображена в декларації про прибуток підприємств.

07 травня 2007року на підставі висновків, викладених у зазначеному акті, начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було винесене податкове повідомлення-рішення №_0000552301/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання позивачу на загальну суму 59530,00 грн., у тому числі: 46506,00 грн. за основним платежем та 13024,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, 29 травня 2007 року ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя було подано первинну скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення. 21 червня 2007 року від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя було отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги, яким оскаржуване повідомлення-рішення було залишено без змін та направлено нове повідомлення-рішення № 0000552301/1 від 16 червня 2007 року.

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя про результати розгляду первинної скарги, позивач 25 червня 2007 року звернувся до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області з повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення №_0000552301/0_ від 07 травня 2007 року.

19 липня 2007 року Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області було винесено Рішення про продовження терміну розгляду повторної скарги до 30 серпня 2007 року. 28 серпня 2007 року від Державної податкової адміністрації у Запорізькій області було отримано Рішення про результати розгляду повторної скарги, яким оскаржуване повідомлення-рішення було залишено без змін.

Як вбачається з тексту акту, підставою для висновку ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про порушення п.5.1. ст.5 та п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо  безпідставного віднесення до складу валових витрат у 2006 році суми збитків у розмірі 186022,46 грн., стало те, що ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» в 2006 р. віднесло до складу валових витрат, витрати на виробництво власної продукції (сталевих відливок та залізобетонних конструкцій), в сумі 1250429,50 грн. яка в подальшому була реалізована підприємством на суму 1064406,79 грн.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що позивач не мав права відносити суму 186022,46 грн. до складу валових витрат, оскільки, операції по реалізації вищевказаної продукції в 2006 році були збитковими і підприємство по цих операціях не отримувало доходу.

Проте, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог п.1.32.ст.1 цього ж Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що одним із видів господарської діяльності є реалізація продукції взамін на будь - яку компенсацію її вартості, яка може бути як більшою, так і меншою від собівартості такої продукції.

Як встановлено матеріалами справи ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» було зареєстроване 19.11.2005р. і здійснювало свою господарську діяльність в перевіряємому періоді перший рік. Як пояснив представник позивача в суді першої інстанції товариство вимушено було продавати свою продукцію в перший рік у відповідний період нижче собівартості, оскільки в умовах ринкової конкуренції необхідно було знайти постійних покупців та зайняти певне місце в даному сегменті ринка за рахунок якісної продукції.

Згідно до визначення, що міститься у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність б Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З викладеного вбачається, що оподаткуванню підлягає сукупність господарських операцій, здійснених за певний податковий (звітний) період, встановлений податковим законодавством.

Тобто, в даному випадку, господарська діяльність розглядається - як сукупність господарських операцій за підсумками яких господарюючий суб'єкт отримує доход.

Законодавець при визначенні терміну «господарська діяльність» визначальним вважає мету діяльності платника податку, яка повинна бути направлена на отримання доходу.

При чому, одна господарська операція може бути не безпосередньо направлена на отримання доходу, а бути передумовою для отримання останнього.

Як вбачається зі звіту про фінансові результати за 2006рік, товариство за результатами діяльності в 2006році отримало прибуток (а.с. - 79).

Згідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 42 вказаного Кодексу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 ГК України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Вказані обставини у їх сукупності свідчать про правомірність висновку суду першої інстанції щодо відсутності з боку позивача порушень п.5.1 ст. 5 та п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем було подано позов про визнання спірного податкового повідомлення-рішення нечинним. У відповідності до п. 2 ст. 11 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення № 0000552301/0 від 07.05.2007р..

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч ст.71 КАС України відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а саме - не доведена правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2007р. у справі № 23/526/07-АП- 9/679/07-АП-23/623/07-АП з алишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 16.07.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

  Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко