Ухвала суду № 4100324, 13.07.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 2-а-637/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.

суддя Юхименко О.В.

при секретарі Красоті А.О.

за участю представників :

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбассвітло», м. Кривий Ріг,

Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від

19.11.2008р.

у справі № 2-а-637/08

за позовом Комунального підприємства «Кривбассвітло», м. Кривий Ріг,

Дніпропетровської області

до відповідача Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривий

Ріг, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Комунальним підприємством «Кривбассвітло» заявлено позов до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривий Ріг, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 01.02.2008 року: № 0000181502/3 про сплату штрафу у розмірі 17558,00 грн., №0003761502/3 про сплату штрафу в сумі 308243,69 грн., № 0000191502/3 про сплату штрафу в сумі 9,80 грн., № 0000061502/3 про сплату штрафу в сумі 15888,21 грн., за платежем земельний податок від 01.02.2008 року № 0003181503/3 про сплату штрафу у розмірі 3186,77 грн., №0004821503/3 у розмірі 909,51 грн. (з урахуванням доповнень до позовної заяви -а.с. - 34).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2008р. у справі № 2-а-637/08 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, вимоги контролюючого органу ґрунтуються на нормах Законів України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи представника позивача про відсутність вини КП «Кривбассвітло» щодо несплати боргу, суд не знаходить обґрунтованими та такими, що звільняють позивача від обов'язку сплати податків та зборів відповідно до чинного законодавства, а тому суд не знаходить підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Комунальним підприємством «Кривбассвітло» подана апеляційна скарга, в якій вказуються наступні обставини. Позивач не має можливості сплатити податки та штрафні санкції, оскільки знаходиться у важкому фінансовому становищі. Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, позивач не повинен в даному випадку відповідати за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань внаслідок надзвичайних обставин. Заборгованість місцевого бюджету перед позивачем, має вплинути на факт відсутності провини в несвоєчасній сплаті податків. В позовній заяві позивач просив визнати недійсними податкові повідомлення рішення про сплату штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток № 0002341501/0 та № 0002351501/0, але судом в постанові від 19.11.2008р. ці повідомлення рішення не відображені.

Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2008р. у справі № 2-а-637/08 та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривий Ріг подані до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначене наступне. Відповідач діяв відповідно до норм діючого законодавства, доводи позивача щодо несплати боргу є необґрунтованими та такими, що не звільняють підприємство від обов'язку сплати податків і зборів відповідно до чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2008р. у справі № 2-а-637/08 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Представники позивача та відповідача до судового засідання не з'явились. Позивач та відповідач про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з знаходженням юрисконсульта у відпустці. Колегія суддів залишила клопотання без задоволення з наступних підстав. Клопотання є процесуально безпідставним, оскільки відсутні докази знаходження юрисконсульта підприємства у відпустці, що унеможливлює наявність обґрунтованих причин неможливості явки представника в судове засідання. Так, у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає апеляційному розгляду справи. За таких обставин на підставі ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила розглянути справу за наявними доказами за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки їх неявка не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Оберіг».

У відповідності до розпорядження в.о. голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 448 від 13.07.2009р. апеляційний справу розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 13.07.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривий Ріг було проведено документальну невиїзну перевірку Комунального підприємства «Кривбассвітло» з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку, податку на прибуток та податку на додану вартість.

11.07.2007 року складено Акт № 840/227/153/03341612 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання граничних термінів сплати земельного податку». Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог ст.17 Закону України «Про плату за землю» несвоєчасно сплачено суми узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку за період з 30.05.2006 року по 22.06.2006 року.

За результатами розгляду Акту прийнято податкове повідомлення рішення № 0003181503/0 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій на суму 3186,77 грн.

Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до відповідача, ДПА у Дніпропетровській області та до ДПА України, проте скарги позивача залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення № 0003181503/1, №0003181503/2, № 0003181503/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3186,77 грн.

Також 11.07.2007 року у відношенні позивача складено Акт № 213/1640/03341612. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги абз.1, п.п.5.3.1, п.5.3, ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами розгляду Акту були винесені податкові повідомлення рішення від 13.08.2007 року № 0002191502/0 на суму 194,13 грн., № 0002181502/0 на суму 17835,61грн., № 0002171502/0 на суму 559328,09 грн.

Зазначені рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Дніпропетровській області. Рішенням № 28915/10/25-008 від 02.11.2007 року ДПА у Дніпропетровській області податкові повідомлення рішення від 13.08.2007 року № 0002191502/0 на суму 194,13 грн. та № 0002181502/0 на суму 17835,61грн. було залишено без змін та на 3391,33 грн. і на 4168,35 грн. збільшено визначені ними суми штрафних (фінансових) санкцій.

Центральною МДПІ позивачу вручені податкові повідомлення рішення від 05.11.2007 року № 0004241502/2 на суму 4168,35 грн., № 0003761502/2 на суму 308243,69 грн., № 004231502/2 на суму 3391,33 грн. Позивачем було оскаржено ці рішення 19.11.2007 року до ДПА України. За результатом розгляду скарги рішенням ДПА України від 16.01.2008 року № 569/7/25-0215 було залишено без змін податкове повідомлення рішення № 0003761502/2 з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області № 28915/10/25-008 від 02.11.2007 року; скасовано рішення ДПА у Дніпропетровській області № 28915/10/25-008 від 02.11.2007 року в частині 3391,33 грн. і нараховано 4168,35 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної МДПІ від 13.07.2007 року № 0002191502/0 (від 22.08.2007 року № 0002191502/1) у частині 184,33 грн. та податкове повідомлення-рішення Центральної МДПІ від 13.07.2007 року № 0002181502/0 (від 22.08.2007 року № 0002181502/1) в частині 277,61 грн. та застосовано санкції в розмірі 15888,21 грн.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, або контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Також Законом визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, вимоги контролюючого органу ґрунтуються на нормах Законів України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181.

Доводи позивача в апеляційній скарзі щодо неможливості сплати боргу внаслідок знаходження у важкому фінансовому становищі та наявності заборгованості місцевого бюджету перед позивачем, є необґрунтованими та такими, що не звільняють підприємство від обов'язку своєчасної сплати податків і зборів відповідно до чинного законодавства, тому відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відносно того, що позивач не повинен в даному випадку відповідати за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань внаслідок надзвичайних обставин є безпідставними, оскільки згідно до ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього кодексу фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю бюджетів усіх рівнів; адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Таким чином ст. 218 цього кодексу не розповсюджує свою дію на податкові правовідносини

Доводи позивача в апеляційній скарзі стосовно того, що в позовній заяві позивач просив визнати недійсними податкові повідомлення рішення, які не були відображені в постанові суду від 19.11.2008р., не приймаються апеляційним судом, оскільки позивачем 15.04.2008р. (а.с. 34-35) були подані доповнення до позовної заяви та судом першої інстанції вони були прийняті до розгляду, якими позивач фактично змінив предмет позову та судом першої інстанції було розглянуто справу з врахуванням змінених позовних вимог.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбассвітло», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2008р. у справі № 2-а-637/08 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 14.07.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко