Ухвала суду № 41000456, 14.10.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/780/13 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/783/1971/14 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, ЄДРПОУ 14359319, забргованість за Генеральною угодою №1 від 15.03.2007 року та кредитним договором від 16.03.2007 року №40/02/07 з відповідними додатками, укладених між АКБ Мрія, правонаступником всіх прав і обов'язків якого являється «ВТБ Банк» та ОСОБА_2, із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами від 27.05.2008 року від 09.06.2009 року, від 21.08.2009 року, від 01.09.2009 року, 08.04.2010 року, від 10.12.2010 року, від 10.12.2010 року, в розмірі: 153131,38 (сто п'ятдесят три тисячі сто тридцять один) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 06.12.2013 року становить 1223979 (один мільйон двісті двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 12 коп., та складається з:

- суми основного боргу в розмірі 14325,99 доларів США;

- простроченої заборгованості по відсотках - 2882,41 доларів США;

- поточної заборгованості по відсотках - 1387,68 доларів США;

- пені за порушення строків повернення кредиту за період з травня 2011 року по травень 2012 року в розмірі 5027,64 долари США;

- пені за несплату відсотків по кредиту за період з травня 2011 року по травень 2012 року в розмірі 53,46 доларів США;

- трьох процентів річних за порушення строку повернення кредиту за період з 01.03.2008 року по 04.05.2012 року в розмірі 1440,16 доларів США;

- трьох процентів річних за прострочену заборгованість по відсотках за період з 01.05.2009 року по 04.05.2012 року в розмірі 14,04 доларів США.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за спливом позовної давності.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права. Зазначає, що оскільки, в обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення апелянтом зобов'язань за кредитним договором від 16.03.2007 року №40/02/07, то вказане рішення напряму впливає на права та обов'язки ОСОБА_4, який є поручителем апелянта. Крім того, зазначає, що оскільки погашення кредитів за трьома договорами здійснюється з використанням одних і тих же рахунків, то не є можливим належним чином встановити чи враховані та у якому обсязі враховані проплати апелянта за кредитним договором від 16.03.2007 року №40/02/07 (з наступними змінами). Просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні вимог ПАТ «ВТБ Банк» відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були належно повідомлені (а.с. 164, 172).

Від апелянта ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак, оскільки причини неявки не підтверджені жодними доказами, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання слід відхилити.

Тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи Апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 16.03.2007 року між АКБ «Мрія», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 було укладено генеральну угоду №1 від 15.03.2007 року (а.с. 11-12 т.1), в рамках якої також було укладено кредитний договір №40/02/07, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 15.03.2012 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних.

Крім того, в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових договорів, відповідно до яких, позивач зобов'язувався надати відповідачу кошти на принципах безумовного погашення, строковості, платності, цільової спрямованості та забезпеченості в сумі 200 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 15.03.2012 року або достроково у випадках передбачених договором зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% річних.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 04.05.2012 року утворилась заборгованість: основний борг - 142 325,99 доларів США, прострочена заборгованість по відсотках - 2 882,41 доларів США, поточна заборгованість по відсотках - 1387,68 доларів США, пеня за порушення строків повернення кредиту за період з травня 2011 року по травень 2012 року в розмірі 5027, 64 долари США, пеня за несплату відсотків по кредиту за період з травня 2011 року по травень 2012 року в розмірі 53, 46 доларів США.

На спростування розміру заборгованості апелянтом не надано жодних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом в суді першої інстанції заявлялось клопотання про призначення економічної експертизи на предмет вирішення питання реального розміру заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору від 16.03.2007 року №40/02/07 з врахуванням внесених змін та доповнень.

У задоволенні такого клопотання судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено (а.с. 96 т. 2). Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення економічної експертизи.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов Кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 (трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 (чотири) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов»язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача трьох процентів річних за порушення строку повернення кредиту за період з 01.03.2008 року по 04.05.2012 року в розмірі 1440,16 доларів США, трьох процентів річних за прострочену заборгованість по відсотках за період з 01.05.2009 року по 04.05.2012 року в розмірі 14,04 доларів США.

Таким чином, ухвалюючи оскаржуване рішення Личаківський районний суду м. Львова вірно виходив з того, що боржник допустив заборгованість за користування кредитом, не виконав взятих на себе за договором зобов»язань та прийшов до правильного висновку, що заборгованість за кредитним договором в сумі 153131,38 доларів США дол. США, що еквівалентно 1223979,12 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Шандра М.М.

Судді: Струс Л.Б.

Шумська Н.Л.