Ухвала суду № 40999498, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2013 року

справа № 2а-0870/478/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року

у адміністративній справі № 2а-0870/478/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, за участі прокурора Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0001190805/0 від 04.08.2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року задоволено адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя № 0001190805/0 від 04.08.2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована законністю дій податкового органу у спірних правовідносинах, оскільки здійснюючи передбачені п.п. 2.3.1. п.2.3. ст.2 Закону № 2181 заходи з погашення податкового боргу позивача, яким всупереч чинних на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами положень п.7.7 ст.7 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наявний податковий борг з ПДВ самостійно не погашався, відповідач не не змінював призначення платежів в платіжних дорученнях позивача, а лише здійснював проведення операцій в особових рахунках платника податків в хронологічному порядку, як того вимагає «Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123.

Представник податкового органу в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, а представник позивача заперечував проти її задоволення. Від прокуратури представник не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні, що міститься в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення № 0001190805/0 від 04.08.2010 року відповідно якого позивач зобов'язаний сплатити штраф у сумі 2990314, 53 грн. (50% від несвоєчасно сплаченої суми) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання більше 90 календарних днів, на підставі п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та який було прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на підставі акту перевірки № 323/08-05/00130926 складеного 21.07.2010 року за результатом проведенаої невиїзної документальної перевірки ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 08.12.2009 року по 29.06.2010 року, в якому зафіксовано виявлене під час перевірки порушення позивачем підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон 2181), а саме, щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за листопад 2009 року № 13031 від 21.12.2009 р. на суму 2645193,00 грн., уточнюючим розрахункам № 12776 від 08.12.2009 р. у сумі 251 348,00 грн., № 12765 від 08.12.2009 р. у сумі 45,00 грн., № 13122 від 29.12.2009 р. у сумі 22,00 грн., № 13123 від 29.12.2009 р. у сумі 282,00 грн., № 13125 від 29.12.2009 р. у сумі 406,00 грн., № 11 від 13.01.2010 р. у сумі 3083333,00 грн., на загальну суму 5980629,00 грн., з затримкою більше 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Вирішуючи спір у цій справі, судом першої інстанції було узято до уваги, що постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі № 21-496во09 були скасовані ухвала Вищого адміністративного суду від 14.03.2007, ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 27.01.2006, та рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2005 в частині задоволення позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 07.10.2004 № 0000210203/2, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 37 809 687,50 грн. (25206 458,33 грн. основного платежу та 12603229,17 грн. штрафних санкцій), а у задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» в цій частині відмовлено, що потягло за собою виникнення у ВАТ «Запоріжжяобленерго» виникнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 37809 687,50 грн. з 12.09.2009 року, оскільки зазначені суми не були сплачені ВАТ «Запоріжжяобленерго» у строк, встановлений п.п.5.3.2. п.5.3 ст.5 Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В податковій декларації № 13031 від 21.12.2009 року з податку на додану вартість за листопад 2009 року, позивач по рядку 27 декларації задекларував суму 2645193,00 грн., яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, при цьому, зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету у встановлені Законом № 2181 строки платіжним дорученням № 15706 від 29.12.2009 на суму 2645193,00 грн. з призначенням платежу - податок на додану вартість за листопад 2009 року, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов’язань щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за листопад 2009 року у повному обсязі та у встановлені законом строки, як це визначено п.5.1. та п.п.5.3.1. Закону № 2181.

Судом першої інстанції зі змісту акту перевірки також було встановлено, що відповідачем фактично змінювалися призначення платежів, які самостійно визначалися позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2010, та самостійно спрямувалися (врахувалися) зазначені суми як погашення узгоджених податкових зобов'язань позивача за інші податкові періоди (зокрема, за листопад 2009 року, а також по уточнюючим розрахункам від 08.12.2009, 29.12.2009, 13.01.2010). Внаслідок чого відповідач дійшов протиправного висновку про несвоєчасність сплати Позивачем поточних податкових зобов'язань з ПДВ, не звертаючи при цьому уваги на фактичні обставини, які є беззаперечним підтвердженням того, що позивач у повному обсязі та у встановлені законом строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за відповідні податкові періоди.

За порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ Відповідач, відповідно до п.п.17.1.7. Закону № 2181 податковим повідомленням-рішенням № 0001190805/0 від 04.08.2010 р. застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, тобто штраф на суму 2 990 314,53 грн., що і є предметом оскарження у цій справі.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції правильно узяв до уваги судові рішення (постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2010 у справі № 2а-23/10/0870, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012; Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.04.2010 у справі № 2а-991/10/0870, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011; Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 у справі №2а-4932/10/0870, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011), якими фактично було встановлено те, що позивач не здійснював погашення своїх узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ по декларації за листопад 2009 року, а також по уточнюючим розрахункам від 08.12.2009, від 29.12.2009, від 13.01.2010 платіжними дорученнями, які зазначені відповідачем в Акті перевірки, та якими позивач фактично сплачував свої податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2010 року.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованими, в зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0001190805/0 від 04.08.2010, виходячи з наступного.

За наведених вище обставин, спираючись на правову позицію Вищого адміністративного суду України, що викладалася в листах Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 № 358/13/13-09, від 20.07.2010 №1112/11/13-10, та правову позицію Верховного Суду України (постанови від 27.10.2009, від 01.12.2009), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій та рішення відповідача у цій справі, оскільки своїми діями відповідач неправомірно змінивши призначення платежів та неправомірно розподілив самостійно суми, які надходили від позивача в рахунок сплати його поточних податкових зобов'язань з ПДВ, тим самим штучно створив факт (подію) прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов'язань позивача з ПДВ по декларації за листопад 2009 року, а також по уточнюючим розрахункам від 08.12.2009, від 29.12.2009, від 13.01.2010, що, в свою чергу, стало єдиною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки під апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, а судовою колегією не було встановлено порушення з боку позивача приписів податкового законодавства, що свідчить й про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7. Закону № 2181.

Узагальнюючи вищенаведене, судова колегія взнає, що судом першої інстанції під розгляду даної справи виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія –

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя – залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов