Постанова № 40983803, 16.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2014 рокусправа № 804/4260/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі №804/4260/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2013 року №0000250010,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2013 року № 0000252210.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача, що призвели до прийняття оскарженого рішення, стосовно порушення позивачем норми п. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України, оскільки позивачем дотримано зазначену норму при поданні декларації, а відповідач невірно її розуміє.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача заперечив щодо апеляційної скарги, у її задоволенні просив відмовити. Зокрема зазначав що висновки відповідача ґрунтуються на Узагальненні податкового органу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку про правомірність доводів відповідача щодо порушення позивачем норми п. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України, а саме - якщо платник податку придбав іноземну валюту у звітних періодах до 01.07.2012 року та до кінця кварталу (до дати звітного балансу) така валюта обліковується на його рахунках, то до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна чи від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу.

Колегія суду не погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Северсталь-Україна" з питання достовірності даних, що

містяться в податкових деклараціях з податку на прибуток в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. за результатами якої складено Акту від 18.10.2013 року № 259/22.1-35268354.

Перевіркою встановлено порушення п.п.153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму нарахованого від'ємного значення курсових різниць по рядку 6.4.12 додатку ІВ до рядку 6.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік на суму 1953583 грн., чим завищено витрати підприємства на зазначену суму. У зв'язку з вищевикладеним, позивачем занижено податок на прибуток в сумі 410253,00 грн.

Так відповідачем щодо виявленого порушення у аті зазначено, з посиланням на Узагальнюючу податкову консультацію, що у випадку, коли іноземну валюту придбано та продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), в погашення заборгованостей в іноземній валюті у звітних періодах до 01.07.2012р. до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то операція з придбання іноземної валюти з метою визначення об'єкта оподаткування платником податку не відображається.

За результатами перевірки 01.11.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000252210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 512816,25 грн. (основний платіж - 410253,00 грн., штрафні санкції - 102563,25 грн.).

Відповідно матеріалів справи та не спростовується сторонами, 06.02.2013р. позивачем подано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік за № 9086733110 з додатками, згідно з якої доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (р. 1 Декларації) складають суму 534042527 грн., витрати 533646849 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 395678 грн. Інші витрати позивача згідно декларації складають 11258343 грн. (ряд. 06.4), у складі яких, за даними рядку 6.4.12 додатку ІВ до декларації "від'ємне значення курсових різниць згідно зі ст. 153 р. ІІІ ПК України" враховано суму витрат в розмірі 10604121 грн.

Відповідно до вимог пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України, в редакції що діяла до 01.07.2012р., у разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Термін "балансова вартість іноземної валюти" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

За висновками відповідача, а також посилаючись за Узагальнюючу податкову консультацію від 05.07.2012р. №574, якщо іноземну валюту придбано та продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), в погашення заборгованостей в іноземній валюті у звітних періодах до 01.07.2012 до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то операція з придбання іноземної валюти з метою визначення об'єкта оподаткування платником податку не відображається".

З такою позицією відповідача колегія суду не погоджується.

Враховуючи зазначену вище норму пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України, за операціями з купівлі-продажу валюти має визначатися результат між курсом, зі яким банк придбаває валюту та балансовою вартістю валюти.

Таким чином, у разі придбання (купівлі) іноземної валюти за гривні до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, витрачених на придбання іноземної валюти за курсом придбання, та вартістю такої придбаної (купленої) валюти, визначеної за офіційним курсом на дату здійснення операції придбання (купівлі) іноземної валюти.

Від'ємне значення по придбаній валюті відображається у ряд. 06.4.39 „ Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат" додатку ІВ рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Отже норми ПК України не містять ні прямої, ні відсилочної норми, яка б встановлювала, що якщо придбана валюта використовувалась протягом одного кварталу (звітного періоду), то операції з придбання такої валюти не відображаються в податковому обліку.

Також ст.. 139 ПК України не встановлює таких витрат в переліку витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Крім того, з набранням чинності та внесення зміни до пп. 153.1.4 п.153.1 ст. 153 ПК України ситуація з придбанням валюти не змінилася. Після 01.07.2012 витрати при купівлі валюти у будь-якому випадку в податкові включаються (незалежно від того, чи валюта використана до кінця періоду чи ні). Тепер балансова вартість іноземної валюти повинна визначатися за курсом НБУ або на дату звітного балансу, або на дату здійснення операції в залежності від того, яка дата настала пізніше.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку відмовляючи у задоволенні позову, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі №804/4260/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2013 року №0000250010 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 01.11.2013р. №0000252210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" (ЄДРПОУ 35268354) судовий збір в сумі 2679(дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять)грн.. 20коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник