Ухвала суду № 40964546, 15.10.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/2846/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Мовчан Н. В.Номер провадження 22-ц/788/1792/14 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 50

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Лузан Л. В. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 вересня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 вересня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 28 липня 2014 року, аліменти сплачувати матері дитини - ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_3, аліменти в розмірі 200 грн., щомісячно, на утримання ОСОБА_4, до досягнення малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, починаючи стягнення з 28 липня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду допущено до негайного виконання в межах суми платежу аліментів за один місяць. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом 12 січня 2011 року між сторонами було укладено шлюб (а.с.6), 08 квітня 2013 року в них народився син ОСОБА_5 (а.с. 5).

Проте шлюбні стосунки між сторонами не склалися і на даний час вони проживають окремо.

Малолітній ОСОБА_5, проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 Відповідач не приймає участі в утриманні сина та не надає допомоги дружині, яка не працює, так як знаходиться у декретній відпустці.

Вказані факти встановлені судом першої інстанції на підставі зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України.

Правильно встановивши вказані факти на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції, з врахуванням статей 182, 184 СК України, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 самостійно утримує малолітнього сина, а ОСОБА_3 фактично ухиляється від участі в його утриманні, хоча зобов'язаний надавати таку допомогу до досягнення дитиною повноліття, шляхом сплати щомісячно аліментів, не вживає заходів щодо працевлаштування.

Згідно з ч.ч. 2,4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи матеріальне становище відповідача, те що він є молодою, працездатною особою, має задовільний стан здоров'я, інших утриманців не має та з врахуванням принципів розумності і справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов частково, стягнувши аліменти на утримання дитини та дружини в меншому розмірі ніж просила позивачка.

Відповідач не спростував твердження позивачки про те, що він в змозі сплачувати аліменти і на її утримання.

Таке рішення суду відповідає і закріпленим у міжнародному та національному законодавстві загальним засадам щодо дітей (ст.3 Конвенції про права дитини 1959 року, ст.ст. 51, 52 Конституції України, ст.ст. 2- 4, 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Визначений судом розмір аліментів може бути в подальшому змінений за позовом відповідача чи позивача за наявності для цього підстав.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 вересня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -