Рішення № 40964551, 13.10.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1390/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Подопригора Л. І.Номер провадження 22-ц/788/1752/14 Суддя-доповідач - Гагін М. В. Категорія - 50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Попруги С. В.

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 01 вересня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 28 липня 2012 року вона з відповідачем уклала шлюб, який зареєстрував у Лебединському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №63.

Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_5, яка повністю перебуває на утриманні позивачки.

Позивачка позбавлена можливості працювати та заробляти кошти, так як доглядає за дитиною. Інших джерел доходу крім соціальних виплат вона не має.

Відповідач регулярно не надає коштів на утримання свої дитини та дружини, хоча має таку можливість, оскільки працює інженером в галузі будівництва в Російській Федерації.

Остаточно уточнивши вимоги, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\4 частини від його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дочкою повноліття, а також стягнути з нього аліменти на її утримання в розмірі 1\6 частини від його заробітку до досягнення дитиною трирічного віку.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 01 вересня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 1\4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22 липня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь та на утримання ОСОБА_4, щомісячно, в розмірі 1\6 частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з 22 липня 2014 року до досягнення ОСОБА_5 трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн.60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду в частині стягнення з його на утримання ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1\6 частини від усіх видів його заробітку.

При цьому доводить, що судом першої інстанції не враховано можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу дружині.

Вказує, що він проживає разом з батьками, не працює, перебуває на обліку як безробітній.

Крім того, його батько ОСОБА_7 є інвалідом І групи і потребує стороннього догляду, пересувається на кріслі-колясці і він здійснює догляд за ним.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористався, його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язком ОСОБА_6 є утримання дитини до досягнення нею повноліття, а відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу дружині, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років. При визначенні аліментів враховано стан здоров'я та матеріальне становище дитини, дружини та відповідача.

Частиною 2 статті 27 Конвенції про права дитини передбачено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом першої інстанції встановлено, що з 28 липня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Малолітня дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 та знаходяться на її утриманні.

Відповідач проживає окремо від дочки та позивача, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини і дружини.

Проте, визначаючи їх розмір у частці від заробітку, судом не враховано, що матеріали справи не містять даних як про місце роботи, так і доходи відповідача.

В той же час, в матеріалах справи наявна довідка №2535 від 08 серпня 2014 року Лебединського міськрайонного центру зайнятості про те, що ОСОБА_3 лише з 06 серпня 2014 року перебуває на обліку як безробітній.

Посилання у позові про роботу позивача у Російській Федерації свідчить про наявність нерегулярного, мінливого доходу платника аліментів, відтак і необхідності застосування положень ч.1 ст.184 СК України, тобто необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

На зазначені фактичні обставини справи та вимоги закону суд першої інстанції уваги не звернув й помилково визначив розмір аліментів у частці від заробітку, відтак і оскаржуване рішення у цій частині підлягає зміні.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, відповідач є молодою працездатною особою, має батька інваліда І групи, відтак і спроможний платити аліменти як на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, так і дружини до досягнення дитиною трьох років, щомісячно, відповідно 500 і 350 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо перебування на повному утриманні апелянта батька, який є інвалідом І групи, не може бути підставою для його звільнення від сплати аліментів на утримання дружини, оскільки з непрацездатною особою (батьком відповідача) й проживають інші повнолітні працездатні члени сім'ї, що підтверджується довідкою №1584 від 06 серпня 2014 року Лебединської міської ради.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 01 вересня 2014 року у даній справі змінити щодо визначення розміру стягуваних аліментів, стягнувши їх у твердій грошовій сумі, а саме на утримання дочки ОСОБА_5 - 500 грн. та ОСОБА_4 - 350 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -