Ухвала суду № 4095061, 30.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а15871/08 Головуючий у 1 інстанції Кошик А.Ю.

Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Маслія В.І.

Ситникова О.Ф.

при секретарі: Овчіннікові А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» акціонерного товариства «Фор і Маше» до Бориспільської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року позов Дочірнього підприємства «ФМ Ложі стік Дніпро» акціонерного товариства «Фор і Маше» до Бориспільської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції від 15 березня 2007 року № 0000541710/0, від 21 травня 2007 року № 0000541710/1, від 03 серпня 2007 року № 0000541710/2, від 27 вересня 2007 року № 0000541710/3 Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Бориспільська об»єднана державна податкова інспекція Київської області звернулася з апеляційною скаргою та просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області була проведена виїзна планова перевірка Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» акціонерного товариства «ФМ Ложістік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої був складений акт № 131/23-1/20071893 від 02 березня 2007 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000541710/0 від 15 березня 2007 року, № 0000541710/1 від 21 травня 2007 року, № 0000541710/2 від 03 серпня 2007 року, № 0000541710/3 від 27 вересня 2007 року відповідно до якого ДП «ФМ Ложістік Дніпро» донараховано податкове зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб у розмірі 59 666,25 грн. (у тому числі: основний борг - 19 888,75 гривень, штрафні санкції - 39 777,5 гривень), у зв»язку з тим, що при перевірці розрахунків з підзвітними особами встановлено, що використана підзвітна сума працівниками не повністю підтверджена.

Позивач неодноразово оскаржував вищезазначені податкові повідомлення-рішення, однак його скарги були залишенні без задоволення.

Відповідно до п. п. 4.3.2. п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22 травня 2003 року - до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Згідно до п. 1.4. Розділу II «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (в редакції від 10 червня 1999 року № 146) - за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати:

а) на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження й назад так і за місцем відрядження;

б) на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером;

в) на оплату телефонних рахунків;

г) на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), на комісійні (в разі обміну валютних коштів), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Вказані в цьому пункті витрати можуть бути відшкодовані лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів тощо.

Крім названих у цьому пункті витрат, відрядженому працівникові відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (надалі - постанова Кабінету Міністрів України N 663) відшкодовуються, у межах граничних норм, не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб (добові витрати), що з'явилися у зв'язку з відрядженням.

Відповідно до абз. 2 Загальних положень даної Інструкції встановлено, що витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, зв'язок відряджень працівників ДП «ФМ Ложістік Дніпро» з основною діяльністю підприємства підтверджується, зокрема: Угодою про співробітництво, укладеною між Акціонерним товариством «ФМ ЛОЖИСТИК» (Франція), Закритим акціонерним товариством «ФМ Ложистик Восток» (РФ) та Дочірнім підприємством «ФМ Ложістік Дніпро» (Україна); Ліцензійним договором між ДП «ФМ Ложістік Дніпро» та АТ «ФМ ЛОЖІСТІК» (м. Фальсбург, Франція) на використання товарного знаку від 01 жовтня 1998 р. з додатками (дію договору було продовжено до 31 березня 2006 р. згідно додатку № 10); Договором про уступку права на програмне забезпечення між ДП «ФМ Ложістік Дніпро» та АТ «ФМ ЛОЖІСТІК» від 01 жовтня 2000 р. з додатками (дію договору було продовжено до 31 березня 2006 р. згідно додатку № 7); Договором продажу від 26 квітня 2004 р. між ДП «ФМ Ложістік Дніпро» та ЗАО «ФМ Ложистик Восток» (РФ, Москва) про імпорт етикеток; Договором продажу від 17 листопада 2004 р. між ДП «ФМ Ложістік Дніпро» та ЗАО «ФМ Ложистик Восток» (РФ, Москва) про імпорт етикеток; Договором продажу від 15 листопада 2005 р. між ДП «ФМ Ложістік Дніпро» та ЗАО «ФМ Ложистик Восток» (РФ, Москва) про імпорт етикеток; Статутом ДП «ФМ Ложістік Дніпро»; Затвердженими ДП «ФМ Ложістік Дніпро» та ЗАТ «ФМ Ложистик Восток» графіками стажувань; посвідченнями про відрядження з відмітками приймаючої сторони; копіями сторінок закордонних паспортів працівників з відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль; журналом реєстрації посвідчень про відрядження; копіями запрошень приймаючої сторони та закордонні паспорти працівників позивача із службовими візами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було надано докази, які підтверджують наявність цивільно-правових відносини з приймаючими сторонами.

Відповідно до п.1.5 вищезазначеної Інструкції - фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається:

а) у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, - за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює;

б) у разі відрядження до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття і вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього;

в) у разі відсутності відміток відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.

А тому колегія суддів не погоджується з запереченнями відповідача з приводу того, що відсутність відміток щодо прибуття - вибуття у деяких посвідченнях про відрядження не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки достатньо відмітки контрольно-пропускного пункту Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

Також колегія суддів не приймає до уваги заперечення Державної податкової адміністрації в Київській області з приводу відсутності перекладів запрошень працівників ДП «ФМ Ложістік Дніпро»оскільки відповідно до п. п. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» переклад звітних та підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою надаються лише за запитом представника податкового органу, однак як вбачається з матеріалів справи ніяких запитів до позивача не надходило.

Відповідно до п. п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22 травня 2003 року - особи, які відповідно до цього закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем в повному обсязі нараховано та сплачено до бюджету зобов»язання за податком про доходи з фізичних осіб.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює дані правовідносини.

А ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На основі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бориспільської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 25 січня 2008 року без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 06 липня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 07 липня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: