Ухвала суду № 4095052, 25.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-15675/08 Головуючий у 1 інстанції Копитова О.С.

Суддя-доповідач Василенко Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25червня2009 рокум. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Малиніна В.В., Горбань Т.І.,

при секретарі Коваленко О.І.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову господарського суду м. Києва від 04.12.2007 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт-Альфа» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа Державна податкова адміністрація у м. Києві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

04.10.2006 ТОВ «Дисконт-Альфа» звернулося до господарського суду м. Києва із позовом, в якому із урахуванням подальших змін просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000142307/3 від 04.09.06, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4773550 грн., з яких 2486300 грн. основний платіж та 2287250 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0000502307/1 від 04.09.2006, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств у розмірі 228800 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 04.12.2007заявлений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач ДПА у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенніпозовних вимогвідмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу голови ДПА у м. Києві № 56 від 08.02.2006 та направлення № 4/35-301 від 08.02.2006 співробітниками ДПА у м. Києві було проведено виїзну позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем.

За результатами перевірки складено акт №8/35-30/22976477 від 24.02.2006, згідно до якого ТОВ «Дисконт-Альфа» виявлено порушення ТОВ «Дисконт-Альфа» пп. 7.6.3 п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції мотивував його тим, що облік операцій з купівлі-продажу інших, ніж цінні папери, корпоративних прав здійснювався позивачем у відповідності до вимог законодавства України.

Доводи апеляції полягають у тому, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням пп. 7.6.3 п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів вважає, що такі доводи апелянта не спростовують правомірності рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин зазначених у пунктах 1-9 частини 6 цієї статті.

Згідно частин 7, 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІпозапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до ч. 6 цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо субєкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Із аналізу зазначених вимог Закону № 509-ХІІ вбачається, що наявність судового рішення, яким надано дозвіл на проведення позапланової перевірки є обовязковою підставою для її проведення, а наявність підстав зазначених у п. 6 ч. 6 ст. 11-1 є лише умовою для надання судом дозволу на проведення позапланової перевірки.

Отже, вищезазначена позапланова перевірка ТОВ «Дисконт-Альфа» була проведена з порушенням Закону № 509-ХІІ, а тому факти зазначені у акті перевірки № 8/35-30/22976477 від 24.02.2006не можуть братися судом до уваги, оскільки не є належними доказами згідно ст. 70 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Більш того, колегія суддів бере до уваги доводи позивача, які не заперечуються відповідачем про те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 було в повному обсязі визнані нечинними наказ ДПА в м. Києві № 56 від 08.02.2006 та направлення № 4/35-301 від 08.02.2006 щодо проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «Дисконт-Альфа».

Згідно до ч. 1, 3 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б підтверджували не правомірність позовних вимог, апелянт суду не надав.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідачем не надано доказів правомірностіподаткового повідомлення-рішення № 0000142307/3 від 04.09.06.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС Українизалишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у м. Києві залишити без задоволення, апостанову господарського суду м. Києва від 04.12.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.06.2009.

Головуючий:

Судді: