Ухвала суду № 4095037, 09.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-15245/08 р.                                                              Головуючий у першій інстанції: Бобров Ю.М.

                                                                                                                           Доповідач: Ситников О.Ф.

УХВАЛА

09 червня 2009 року                                                                                            м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі:Ситникова О.Ф.,

Маслія В.І.,

Хрімлі О.Г.,

Коваленко Я.С.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2007 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременергосталь», приватного підприємства «Кіар» про визнання недійсним господарського зобов’язання,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременергосталь», приватного підприємства «Кіар» про визнання недійсним господарського зобов’язання.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2007 року в задоволенні позовних вимог позивача – Державної податкової інспекції у м. Чернігові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строку від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „Ременергосталь" зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 04.12.04 р. за місцезнаходженням: 14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23. Свідоцтво про державну реєстрацію від 04.12.04 р. серія АОО № 101416. Взято на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові 21.12.04 р. за № 7794, зокрема, зареєстровано платником ПДВ: свідоцтво № 33920783,видане 27.12.04 р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ-332594225261. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 33259421.

ПП „Кіар" було зареєстровано виконкомом Одеської міської ради 03.05.05 р. № реєстрації 15561200000007562, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 24. Зареєстровано зміни до установчих документів 04.05.05 р. № реєстрації 15561050001007562. Внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 12.05.05 р. № реєстрації 1556107002007562. Здійснено державну реєстрацію змін до Установчих документів юридичної особи 02.08.05 р. № реєстрації 15561050003007562, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 27. Взято на податковий облік в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, індивідуальний номер - 322215515524. Свідоцтво платника ПДВ - 22321348, видане 18.05.05 р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 32221554.

Між ТОВ „Ременергосталь" (Підрядник) та ПП „Кіар" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 27/1/34 від 12.05.05 р., відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик, згідно завдання підрядника провести ремонт колій підкранового візка крана „Блейхерт" (ремонтні роботи), а підрядник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах, вказаних у договорі (п. 1.1).

Договором передбачено, що вартість ремонтних робіт встановлюється на підставі кошторису і становить 104206,87 грн., в т.ч. ПДВ - 17367,81 грн.

На виконання умов Договору № 27/1/34 від 12.05.05 р. була виписана податкова накладна № 38 від 02.06.05 р. на загальну суму 104206,87 грн., в т.ч. ПДВ - 17367,81 грн. та складено акт № 1 приймання виконаних робіт за червень 2005 р., ксерокопії яких додані до позовної заяви.

Всі умови договору сторонами виконано.

В апеляційній скарзі, на противагу викладеному, апелянт посилається на те, що вироком місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 28.08.06 р. по справі № 1-876/06, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) одного із засновників ПП „Кіар" Педорича Д.С., що вказує на протиправну діяльність ПП „Кіар" з моменту реєстрації, а саме з 02.08.05 р., Статут ПП „Кіар" не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки Педорич Д.С. не є власником майна, віднесеного до статутного фонду підприємства, і його волевиявлення не було спрямоване на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та зайняття підприємницькою діяльністю. Таким чином, на думку апелянта, реєстрація ПП „Кіар" відбулася на підставну (невстановлену) особу, яка формально вважалась засновником підприємства, що призвело до здійснення підприємницької діяльності, яка суперечить законодавству. Апелянт вважає, що на момент укладення оспорюваного договору ПП „Кіар" було обмежено в загальній правоздатності як юридична особа та було позбавлено спеціальної правоздатності як платник ПДВ. При укладенні та виконанні оспорюваного договору мало намір на приховування від оподаткування прибутків і доходів.

Судова колегія не може погодитись з такою позицією оскільки відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд Чернігівської області вірно посилався на те, що наявність умислу не може бути підтверджена лише вироком районного суду, оскільки предметом дослідження у такій справі було фіктивне підприємництво лише одного із засновників ПП „Кіар" Педорича Д.С, а не визнання недійсним статуту підприємства.

Також, позивачем додано до позову копію акта ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 01.06.06 р. № 525/305/29-047 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП „Кіар" з 18.05.05 р., підставою для складання якого є рішення суду № 2а-2461/2006 від 28.03.06 р. А тому, суд першої інстанції правильно вважав, що саме дата прийняття судового рішення № 2а-2461/2006 від 28.03.06р. є датою анулювання свідоцтва платника ПДВ – ПП „Кіар".

Вищенаведене свідчить про те, що на дату укладення оспорюваного договору ПП „Кіар" було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності, підприємство перебувало на обліку як платник податків, мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, тобто мало необхідну загальну та спеціальну правоздатність.

Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про те, що господарське зобов'язання може бути визнано недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими Законом, тому у кожній справі про визнання недійсним господарського зобов'язання кожна із сторін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАСУ, зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення" від 29.12.76 р. № 11 обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що при укладенні та виконанні оспорюваного договору, ТОВ „Ременергосталь" діяло як добросовісний контрагент, укладення товариством договору не було спрямовано на приховування від оподаткування прибутків та доходів, відповідачем задекларовано та сплачено відповідні податки. Тобто відповідач діяв без мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази по справі в їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206  КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2007 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:    

       ______ О.Ф. Ситников

______ В.І. Маслій

______ О.Г. Хрімлі