Ухвала суду № 4095035, 23.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-14611/08 Головуючий у першій інстанції: Ковзель П.О.

Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2009 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Умнової О.В.,

Ізмайлової Т.Л.,

при секретарі: Шевук К.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ГАЗ-Дніпро”до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Газ-Дніпро» (далі - Позивач) звернулися до адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі Відповідач) про визнання нечинним податкового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2008 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подали апеляційну скаргу, у якій просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Співробітниками Відповідача було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт від 19.04.2007 №62/23-704/31353807 (далі - акт перевірки).

В результаті перевірки перевіряючими, зокрема, зроблено висновок про те, що TOB «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро» в порушення вимог ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України проведено розрахунки з нерезидентом - Компанією «BERLIN-CHEMIE AG» (Германія) у валюті України на суму 22637,18 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято рішення від 27.04.2007 №0000422202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача згідно ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22637,18 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро» та Компанією «BERLIN-CHEMIE AG» (Германія) було укладено ряд договорів комісії, в яких комісіонером є «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро», а комітентом - Компанія «BERLIN-CHEMIE AG»: від 19.04.2004 №1/04, 23.04.2004 №2/04 та від 30.04.2004 №3/04.

За умовами вказаних договорів TOB «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро» зобов'язались за вказану винагороду за дорученням Компанії «BERLIN-CHEMIE AG» укладати на території України від свого імені в інтересах та за рахунок Компанії «BERLIN-CHEMIE AG» договори купівлі-продажу автомобілів, які передаються TOB «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро» на комісію Компанією «BERLIN-CHEMIE AG».

До вищезгаданих договорів контрагентами було укладено протоколи-погодження, в яких визначено вартість автомобілів, умови та строки їх передачі: протокол-погодження до договору №1/04 на продаж 4 автомобілів Шкода Феліція Комбі на загальну суму 7315,00 евро, в т.ч. комісійна винагорода 1200,00 євро, протокол-погодження до договору №2/04 на продаж 4 автомобілів Шкода Феліція Комбі на загальну суму 7345,00 євро, в т.ч. комісійна винагорода 1200,00 євро та протокол-погодження до договору №3/04 на продаж 4 автомобілів, в т.ч. ВАЗ, 2 шт. ДЕУ Нубіра та Рено Лагуна, на загальну суму 8691,00 євро, в т.ч. комісійна винагорода 1200,00 євро.

Вказані автомобілі були продані позивачем фізичним особам - громадянам України, після чого між контрагентами були підписані відповідні акти виконаних робіт від 15.05.2004 на суми 6115,00 євро, 6145,00 євро та 7491,00 євро.

29.10.2004 року Позивачем вказані суми було перераховано на користь Компанії «BERLIN-CHEMIE AG».

Таким чином, у результаті вищенаведених господарських операцій Позивачем отримано комісійну винагороду в національній валюті України на загальну суму 22637,18 грн.

У відповідності до абз.1 та3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 (далі Декрет № 15-93), у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Позивачем здійснювались розрахунки з нерезидентом без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі ст. 16 Декрету № 15-93- до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, як штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків; за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що Позивачем було порушено вимоги ст. 7 Декрету № 15-93.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підпадання даного виду штрафу до адміністративно-господарських санкцій, загальні засади накладення яких визначено Господарським кодексом України.

Так, ст. 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки, порушення позивачем у сфері зовнішьоекономічної діяльності були здійснені у 2004 році, то на момент виявлення даного правопорушення сплинув строк накладення адміністративно-господарського стягнення.

Тобто, Відповідачем було пропущено строки для визначення штрафних санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києвазалишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 26.06.2009 року