КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №-22-а-14581/08 Головуючий у 1 інстанції Попікова О.В.
Суддя доповідач Бистрик Г.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Бистрик Г.М.,
Суддів: Данилової М.В., Бараненка І.І.,
при секретарі: Шевчук О.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами позивача Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ ЛОЖІСТІК», відповідача Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області, третьої особи Державної податкової адміністрації в Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 07 лютого 2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ ЛОЖІСТІК» до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа Державна податкова адміністрація у Київській області про скасування податкових повідомлень – рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 рокуДочірнє підприємство «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ Ложістік» звернулося в суд з позовом до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа Державна податкова адміністрація в Київській області, про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2007 року № 0000482310\0, № 0000492310\0, № 0000482310\1, № 0000492310\1, від 22.06.2007 року № 0000482310\2, № 0000492310\2, № 0001122310\0, від 05.09.2007 року № 0000482310\3, № 0000492310\3, від 07.09.2007 року № 0001122310\1.
Постановою господарського суду Київської області від 07 лютого 2008 року вимоги позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення – рішення Бориспільської ОДПІ від 22.06.2007 року № 0000492310\2, №0001122310\0, та від 05.09.2007 року № 0000482310\3, №0000492310\3, від 07.09.2007 року №0001122310\1 .
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, представник третьої особи подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційні скарги відповідача та третьої особи частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом прийнято правомірно повідомлення-рішення від 22.06.2007 року № 0000482310/2, тому що надання «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ Ложістік» транспортно-експедиційних послуг, за умови відсутності у останнього можливості безпосередньо надавати послуги з міжнародного перевезення вантажів, за відсутності належно оформлених відповідних документів на підтвердження, що транспортні послуги фактично виконані (спожиті ) саме позивачем за межами митних кордонів України (подорожні листи вантажного автомобіля в міжнародному сполученні та міжнародні товарно-транспортні накладні типової форми СМК з відмітками митниць), а тому відсутні правові підстави для застосування позивачем по згаданих операціях нульової ставки ПДВ на підставі абз. 1 п.п. 6.2.4 п. 6.2. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», але колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, щоз 22 січня по 23 лютого 2007 року працівниками Бориспільської ОДПІ на підставі направлення від 22.01.2007 року № 14, було проведено виїзну планову перевірку Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ Ложістік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2003 року по 30.09.2006 року, за наслідками якої складено акт від 02.03.2007 року № 131\23-1\20071893.
Актом перевірки від 02.03.2007 року № 131\23-1\20071893, встановлено порушення ДП «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ Ложістік» вимог пп. 5.4.8 п.5.4. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та вимоги п.п.3.1.1. п.3.1 статті 3, п.4.1 статті 4, п.5.1 статті 5 п.6.1, п.п. 6.2.4 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі акта перевірки від 02.03.2007 року № 131\23-1\20071893, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2007 року № 0000482310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1028968,40 грн., в тому числі основний платіж - 685979,31 грн., сума штрафних санкцій - 342989,13. грн., та податкове повідомлення-рішення від 15.03.2007 року №0000492310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 49343,03 грн., в тому числі основний платіж -35202,42 грн., сума штрафних санкцій - 14140,61 грн..
Не погоджуючись з вище зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА України, за наслідками адміністративного оскарження, позивач в своїх вимогах просить скасуватиподаткові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 15.03.2007 року № 0000482310\0, № 0000492310\0, № 0000482310\0, № 0000492310\0, від 22.06.2007 року № 0000482310\2, № 0000492310\2, № 0001122310\0, від 05.09.2007 року № 0000482310\3, № 0000492310\3, від 07.09.2007 року № 0001122310\1.
Контролюючими органами були скасовані раніше нараховані суми податкового зобов'язання, згадані податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 15.03.2007 року № 0000482310\0, № 0000492310\0, № 0000482310\1, № 0000492310\1 вважаються відкликаними, а томує не чинними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованого висновку податкового органу про порушення з боку ДП «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ Ложі стік» вимог пп. 5.4.8 п.5.4. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і відповідно визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток загалом на суму 48102,94 грн. згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2007 року № 0000492310/2, є неправомірним, та спростовується наявними документами в матеріалах справи.
Безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій, визначених приписами підпункту 17.1.3, пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2007 року № 0001122310/0, яким позивачеві нараховано 2840,55 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо скасування податкових повідомлень-рішень Бориспільської ОДПІ від 22.06.2007 року № 0000492310/2 та № 0001122310/0, оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону, а доводи апеляційних скарг відповідача та представника третьої особи в цій частині не заслуговують на увагу.
Стосовно правомірності визначення позивачеві податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2007 року № 0000482310/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 981382,68 грн., в тому числі основний платіж - 654255,12 грн., сума штрафних санкцій - 327127,56 грн., суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
З акту перевірки від 02.03.2007 року № 131\23-1\20071893 вбачається, що позивачем занижено податкові зобов'язання за рахунок неправомірного застосування пільги щодо операцій які звільнені від оподаткування, оскільки операцій з поставки транспортних послуг автомобільним транспортом по перевезенню вантажу за межами державного кордону України не власним (орендованим) транспортом, а у вигляді укладання договорів або рахунків на транспортування вантажів довіреною особою перевізника не звільняється від оподаткування.
Відповідно до підпункту6.2.4.п.6.2.ст.6Закону України «Про податок на додану вартість» від03.04.97року за нульовою ставкоюПДВ оподатковуються операції зпоставки транспортних послугзалізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територіюУкраїни (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України».
Зазначеною нормою чітко передбачено механізм оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій з поставки транспортних послуг за межами державного кордону України, при цьому законодавець не ставить право платника податку на отримання згаданих податкових пільг у залежність від таких обставин, як суб'єктний склад угод щодо продажу транспортних послуг, вид угод, порядок розрахунків, умови поставки, тощо.
Твердження суду першої інстанції, що позивач «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ Ложістік» не надавав безпосередньо транспортні послуги з міжнародних перевезень, не є членом АСМАП і не має відповідних транспортних засобів, допущених до міжнародних автомобільних перевезень, не заслуговує на увагу, оскільки Закон не містить таких вимог для застосування платником податку ставки ПДВ0%як членство в АСМАП, наявність права власності на транспортні засоби та безпосереднє здійснення платником податку перевезень.
Відповідно до абз. 3 п. 4.7. Закону України «Про податок на додану вартість», уразі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням».
Вірно зазначає позивач, що з наведеногопунктаЗакону ніяким чином не слідує обов'язку повіреного (експедитора) сплатити ПДВ за ставкою20 %із всієї суми, перерахованої йому довірителем. В даному випадку має місце поставка послуг. Та відповідно, якщо операція з поставки транспортних послуг оподатковується ПДВ за ставкою0%,у експедитора вона також оподатковується за ставкою0 %.
Висновок суду першої інстанції про безпідставне застосування позивачем абз.1п.п.6.2.4.п.6.2.ст.6Закону України «Про податок на додану вартість», не ґрунтується на Законі, а тому в цій частині підлягає скасуванню, а вимоги позивача задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не довів суду правомірність своїх вимог.
Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з постановленням нового рішення у скасованій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ ЛОЖІСТІК» - задовольнити.
Апеляційну скаргу відповідача Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу третьої особи Державної податкової адміністрації в Київській області - задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Київської області від 07 лютого 2008 року, в частині відмови в задоволенні вимог позивача Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ ЛОЖІСТІК», про скасування податкового повідомлення – рішення Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 22 червня 2007 року № 0000482310/2 - скасувати.
В скасовані частині, постановити нове рішення, яким вимоги позивача Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» Акціонерного товариства «ФМ ЛОЖІСТІК» - задовольнити, податкове повідомлення – рішення Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 22 червня 2007 року № 0000482310/2 – скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови суду виготовлено 01.07.2009 року.
Головуючий суддя: (підпис)
Судді: (підпис)
Суддя: Бистрик Г.М.
Судове рішення № 4095034, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-14581/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: