Ухвала суду № 4095033, 02.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-14579/08 Головуючий у 1 інстанції Маляренко А.В.

Суддя доповідач Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:

суддів:

при секретарі:Бистрик Г.М.,

Бєлової Л.В.,

Данилової М.В.,

Шевчук О.М.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Івона» на постанову господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івона» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000232300/0, №0000242300/0, №0000501701/0 від 30.03.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 рокуТовариствоз обмеженою відповідальністю «Івона» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000232300/0, №0000242300/0, №0000501701/0 від 30.03.2006 року.

Постановою господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Вишгородському районі була проведена планова документальна перевірка TOB «Івона» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року, про що складено Акт №195/23-2/32201229 від 16.03.2006 року, на підставі якого прийнятті податкові повідомлення-рішення №0000232300/0, №0000222300/0, №0000242300/0, №0000501701/0 від 30.03.2006 року.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи встановлено, що згідно Договіру придбання №ТР-010805 від 01.08.2005 року TOB «Івона» придбавало металобрухт чорних металів у ПП «Тарту».

Податковий облік витрат, понесених на сплату податку на додану вартість в ціні придбання товарів (робіт, послуг) у даного постачальника, оформлено податковими накладними, виданими TOB «Івона». Оплата придбаного товару у вказаному періоді здійснювалась покупцем по предоплаті з розрахункового рахунку товариства. Одночасно, протягом звітних періодів, у яких здійснювались предоплати постачальнику, покупець отримував товар.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи те, що в одному звітному періоді, позивачем здійснювалась як попередня оплата товару, та і його безпосереднє придбання, обсяг понесених витрат на сплату податку на додану вартість в ціні придбання товарів по операціях з даним контрагентом у вказаному періоді визначається згідно вимог пп. 7.5.1 п.7.5. ст. Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, по даті здійснення першої з подій - або даті списання коштів з розрахункового рахунку покупця, або даті отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Івона»в одному податковому періоді безпідставно включило до податкового кредиту суму витрат по сплаті податку на додану вартість в складі попередньої оплати за товар та в складі вартості придбаного, в рахунок погашення такої предоплата, товару.

Відповідно до Акту №195/23-2/32201229 від 16.03.2006 року, протягом періоду з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року, згідно поданої до ДПІ у Вишгородському районі податкової звітності з податку на прибуток, Товариством з обмеженою відповідальністю «Івона» понесено валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 7797,5 тис. грн.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Протягом зазначено акті перевірки перевіряємого періоду Товаристово з обмеженою відповідальністю «Івона» здійснювало операції з придбання металобхту чорних металів Придбаний за результатами проведених операції придбання - продажу металобрухт у бухгалтерському обліку покупця відображався по видах товару по рахунку 281 «Товар» , звідки списувався по мірі реалізації.

Оплата придбаного товару у вказаному періоді здійснювалась покупцем по предоплаті з розрахункового рахунку товариства. Одночасно, протягом звітних періодів, у яких здійснювались предоплата постачальнику, покупець отримував товар по вищезазначених первинних документах.

В порушення вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» TOB «Івона» при формування обсягів понесених валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг),одночасно включало до складу таких витрат суми попередньої оплати за товар та вартості придбаного, в рахунок погашення такої предоплати, товару /згідно даних журналу - ордеру № 6/.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Івона» безпідставно одночасно включено до складу валових витрат одного й того ж податкового періоду, суми попередньої оплати за товар та вартості придбаного, в рахунок погашення такої предоплати, товару.

Крім вище зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Івона» на протязі 2004-2005 років 17 працівникам надавалась соціальна пільга.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

У відповідності п.п.6.3.1 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, згідно пояснень сторін та поданих і доказів, що соціальна пільга 17 працівникам надавалась без подання відповідних заяв, що спричинило недоутримання до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

На основі правового аналізу вищенаведених правових норм, судова колегія приходить до висновку про те, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, доводи апелянта не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргупозивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Івона» - залишити без задоволення, апостанову господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.06.2009 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.