Рішення № 40939515, 18.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12464/13 18.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»До Комунального підприємства «Житлосервіс «Приозерне» Оболонського району міста Києва Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району міста Києва Простягнення 2 265 025, 83 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Лазаренко Ю.Г. - за дов.

Від відповідача-1 Нечипоренко Ю.С.- за дов.

Від відповідача-2 Саушкіна О.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів на свою користь 2 206 318, 63 грн. за наданні послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до Договору від 19.10.2010 року за №09257/2-05, інфляційні витрати в розмірі 2 805, 22 грн., 3% річних в розмірі 9 317, 00 грн., пені в розмірі 46 584, 98 грн., а всього 2 265 025, 83 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013р.

Ухвалою суду від 01.07.2014 року призначено у справі №910/12464/13 повторну судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на підставі статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

13.08.2014 року до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи №910/12464/13 разом з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №5165/5166/14-45 від 31.07.2014р.

Так, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №5165/5166/14-45 від 31.07.2014р. встановлено наступне

Розходження між даними дослідження та даними, що вказані у Розрахунку позовних вимог та в Довідці взаєморозрахунків, пояснити не видається за можливе, оскільки на дослідження не надано Регістрів бухгалтерського обліку (журналів-ордерів, карток обліку, тощо) по розрахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та по рахунку 26 «Розрахунки з покупцями та замовниками», а зведені дані в Розрахунку та в Довідці не мають відповідних розшифровок, тобто зазначені однією сумою по кожному коду абонента.

Вартість наданих ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг на постачання холодної води та приймання стічних вод за присвоєними кодами (холодна вода + стоки) Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району міста Києва за Договором №09257/2-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі документально підтверджується в сумі 6 129 340,52грн.

Крім цього, у висновку зазначено, що підтвердити документально здійснений перерахунок обсягів наданих послуг з холодного водопостачання та водовідведення за період з листопада 2012р. по лютий 2013р. не видається за можливе з причин, наведених у дослідницькій частині висновку. Підтвердити документально здійснений перерахунок обсягів та вартості послуг з холодного водопостачання та водовідведення за період з листопада 2012р. по лютий 2013р. не видається за можливе з причин, наведених у дослідницькій частині висновку.

У висновку зазначено, що за наявними документами, сплата Відповідачем-2 вартості наданих Позивачем послуг з постачання питної води та приймання стічних вод за Договором від 19.10.2010 року №09257/2-05 за присвоєними кодами (холодна вода + стоки), наданих в період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013р. документально підтверджується в розмірі 5 759 213, 31 грн., в тому числі:

- 731 406, 94 грн. за рахунок субвенцій в погашення отриманих населенням пільг та субсидій;

- 5 012 498, 64 грн. на поточний рахунок Позивача через транзитний рахунок КП ГІОЦ;

- 15 307, 70 грн. на поточний рахунок Позивача через транзитний рахунок КП ГІОЦ за комунальні послуги орендарів та власників нежитлових приміщень у житловому фонді.

Зазначений висновок експерта взятий до уваги Господарським судом міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Враховуючи те, що матеріали справи повернені, суд на підставі ст. 79 ГПК України поновив провадження у справі №910/12464/13, оскільки відпали обставини які були підставою для його зупинення, та призначив розгляд справи №910/12464/13 на 09.09.2014р.

09.09.2014р. представники сторін з'явились до судового засідання.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач-1 наполягав на відсутності солідарного стягнення.

Відповідач-2 погодився з висновком експерта.

17.09.2014 року представником відповідача-2 подано до суду, через відділ діловодства суду, додаткові заперечення по справі, відповідно до яких останній визнає позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів за надані послуги з постачання холодної води та її водовідведення в розмірі 370 127, 21 грн., в інших вимогах просить суд відмовити позивачу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ», (далі - Позивач) та Відповідачами було укладено договір від 19 жовтня 2010 року №09257/2-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується надавати Абоненту (Відповідачу-2) послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (далі - місцеві Правила приймання), а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 01.07.1994 №65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію нових Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (далі - Правила приймання), Відповідач-1 зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію відповідно до умов цього договору та нести відповідальність разом з Абонентом у разі порушення зобов'язань перед Постачальником відповідно до ст. 196 ГК України, ст. 543 ЦК України.

Згідно п. 2.1.1. Договору облік поставленої води здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у Постачальника. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих Правил приймання.

Зняття показань з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. У разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2. Договору).

Згідно п. 2.2.1. договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебітові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги - доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Згідно п. 2.2.2, Абонент щомісячно забезпечує не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, своєчасну та повну оплатку коштів від населення за отриманні послуги на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА.

В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від Абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується Постачальником в погашення боргу.

За твердженнями Позивача, Абонент (Відповідач-2) свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння спожитих з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. послуг з водопостачання та вдовідведення не направляв, актів звіряння з Постачальником не підписав, а тому, в силу положень п. 2.1.6. Договору кількість та вартість наданих Позивачем з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. послуг з водопостачання та водовідведення вважаються безумовно погодженими з Абонентом.

Неналежне виконання Відповідачем-1 умов договору щодо оплати наданих послуг за період з 01.10.2012р. по 31.03.2013р., стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що у суму заборгованості із водопостачання та водовідведення Позивачем також включено вартість води, яка використовується для виготовлення гарячої води (підігріву).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У ст. 13 вище зазначеного Закону встановлено перелік комунальних послуг, який не є вичерпним.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року та зареєстрованих Мінюстом 07.10.2008 року (далі Правила користування №190) визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

За п. 2.1 Правил користування №190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду. Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Тобто, змістом наведеного пункту Правил №190, визначено, що розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Відповідачем до матеріалів справи додані довідки від 24.03.2014р. №336, від 30.05.2014р. №223 про відсутність на балансі відповідача теплових пунктів (котелень).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що теплові пункти, з яких відповідачу здійснюється постачання гарячої води, на балансі відповідача не перебувають, власником водопровідних мереж, якими здійснюється постачання гарячої води та індивідуальних теплових пунктів (бойлерів) є ПАТ «Київенерго».

З огляду на наведене, судом встановлено, що вимога Позивача в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти для підігріву, задоволенню не підлягає, оскільки умови договору, укладеного між сторонами передбачають постачання Позивачем відповідачу питної води, і не містять зобов'язань відповідача оплачувати вартість води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів, які не знаходяться на його обліку, у вигляді гарячої води, а матеріали справи не містять належних доказів наявності на балансі відповідачів теплових пунктів або котелень, з яких здійснюється постачання гарячої води.

Відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено такого виду комунальних послуг, як «питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води».

Відповідно до ст. 16 вище зазначеного закону, порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 09257/2-05 від 19.10.2010р. не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості. Договори, які б регулювали відносини між сторонами щодо поставки холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, суду надані не були.

Таким чином, Позивачем не доведено, що у нього існують з відповідачами зобов'язальні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, централізоване постачання гарячої води, послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Отже, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

До матеріалів справи Позивачем не надавався розрахунок по кодах послуг, а саме окремо холодної води та водовідведення, холодної води, що йде на підігрів та її водовідведення, що позбавляє суд провести перевірку розрахунків нарахувань по кожному виду послуг окремо.

Згідно доданих до матеріалів справи документів, позивач в розумінні ст. ст. 33,36 ГПК України не надав до суду докази які б підтверджували, що ним були встановлені з відповідачем відповідні договірні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення горячої води.

Таким чином, Позивачем безпідставно включено до розрахунку основного боргу суму заборгованості за надані послуги з постачання холодної води для її підігріву стосовно теплових пунктів (бойлерів), які не перебувають на балансі відповідачів, у зв'язку з чим суд визнає недоведеним факт наявності у відповідачів боргу з постачання холодної води для її підігріву та про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь Позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів.

Позовні вимоги в частині надання послуг Відповідачам з постачання холодної води та її водовідведення в розмірі 370 127, 21 грн. задовольняються судом, виходячи з наступного

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 2.2.2. Договору, абонент щомісячно забезпечує не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, своєчасну та повну оплату коштів від населення за отримані послуги на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, враховуючи приписи п. 2.2.2. Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідачів по оплаті наданих послуг з постачання холодної води та її водовідведення на момент звернення Позивача з позовом до суду настав.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем у спірний період (з 01.10.2012р. по 31.10.2013р.) послуг з постачання холодної води та її водовідведення та існування заборгованості за такі надані послуги в розмірі 370 127, 21 грн.

Судом взято до уваги висновок судового експерта, що вартість наданих ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг на постачання холодної води та приймання стічних вод за присвоєними кодами (холодна вода + стоки) Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району міста Києва за Договором №09257/2-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі документально підтверджується в сумі 6 129 340,52грн.

Експертом також визначено, що за наявними документами, сплата Відповідачем-2 вартості наданих Позивачем послуг з постачання питної води та приймання стічних вод за Договором від 19.10.2010 року №09257/2-05 за присвоєними кодами (холодна вода + стоки), наданих в період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013р. документально підтверджується в розмірі 5 759 213, 31 грн.

Отже, заборгованість Відповідачів по оплаті послуг з постачання холодної води та її водовідведення документально обґрунтована (6 129 340,52грн. - 5 759 213, 31 грн. = 370 127,21грн.), а тому суд задовольняє вимоги Позивача в цій частині.

Крім того, Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідачів пеню, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Проте в розгорнутому розрахунку позовних вимог Позивача, не наведено чіткий період стягнення за кожним показником, за який нараховується штрафні санкції, вони не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування та доказів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства «Житлосервіс «Приозерне» Оболонського району міста Києва (04212, м. Київ, вул. Тимошенко, 2-В; Код: 33597153) та з Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району міста Києва (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 57; Код: 05757498) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; Код: 03327664) заборгованість за надання послуг з постачання холодної води та її водовідведення в розмірі 370 127 (триста сімдесят тисяч сто двадцять сім) грн. 21 коп. та судовий збір в розмірі 7 402 (сім тисяч чотириста дві) грн. 54 коп.

В решті позову відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.10.2014р.

Суддя І.І. Борисенко