Рішення № 40939505, 02.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3738/14 02.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 323 724,01 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники:

від позивача не з'явивсявід відповідача Турченко Д.Л. (дов. № 64- від 01.10.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02 жовтня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі-відповідач) про стягнення 323 724,01 грн., в тому числі 307 348,11 грн. основного боргу, 13 982,14 грн. 3 % річних, 2 393,76 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620577 від 01.11.2006 року (далі - Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім за період з 01.02.2011 року по 01.01.2014 року рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 307 348.11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року у справі № 910/3738/14 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року у справі № 910/3738/14, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року у справі № 910/3738/14. Апеляційною скарга обґрунтована доводами про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 року у справі № 910/3738/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року скасовано, справу направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року за № 04-23/284 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 910/3738/14 передана на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/3738/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 01.07.20147 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року справу № 910/3738/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/3738/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.07.2014 року.

01.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

18.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/3738/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/3738/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року.

У судовому засіданні 24.07.2014 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 19.08.2014 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

18.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року справу № 910/3738/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/3738/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.10.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/3738/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/3738/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року.

В судове засідання 02.10.2014 року з'явився представник відповідача та надав пояснення по справі. У поданих поясненнях представник відповідача зазначив, що між позивачем та відповідачем підписано акт звірки, відповідно до якого заборгованість відповідача за спірним договором на 01.09.2014 року становить 68 625,33 грн.

Представник позивача в судове засідання 02.10.2014 року не з'явився, проте через відділ діловодства суду надав довідку про надходження коштів від відповідача, відповідно до якої відповідачем сплачено суму основного боргу у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кивенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (споживач) було укладено договір № 620577 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку № 1 до цього Договору.

У відповідності до пункту 2.3.1 Договору, споживач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно з пунктом 9 Додатку № 2 до Договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в каб. № 314-РТ-6 за адресою: вул. Закревського, буд. № 14 оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА. До 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями (пункт 10 Додатку № 2 до Договору) .

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року (пункт 4.1. Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з Договором № 620577 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 року, внаслідок чого, у останнього, за період з 01.02.2011 року по 01.01.2014 року, виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" у розмірі 307 348,11 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 307 348,11 грн. основного боргу, 13 982,14 грн. 3 % річних, 2 393,76 грн. збитків від інфляції.

Відповідач відзиву на позов не надав, проте, у своїх поясненнях, поданих 02.10.2014 року підтвердив факт заборгованості перед позивачем станом на 01.09.2014 року у розмірі 68 625,33 грн. за договором № 620577 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 307 348,11 грн. підлягає припиненню, в решті позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з відомостей обліку споживання теплової енергії та облікових карток відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої енергії, у зв'язку з чим в останнього, за період 01.02.2011 року по 01.01.2014 року, виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 307 348,11 грн.

Як встановлено судом, після звернення позивача до суду відповідач сплатив суму основної заборгованості в розмірі 307 348,11 грн., на підтвердження чого позивачем надано довідку про надходження коштів за спожиту теплоенергію за період: з січня 2014 року по вересень 2014 року. Таким чином, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача щодо сплати основного боргу відсутня.

Згідно пунктом 1-1 частини1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати основної суми боргу у розмірі 307 348,11 грн. за поставлену теплоенергію припинились, то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 307 348,11 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 13 982,14 грн. 3 % річних, 2 393,76 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва трьох процентів річних на загальну суму 13 982,14 грн., нарахованих за період з 01.03.2011 року по 01.01.2014 року.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва інфляційних нарахувань за період з 01.03.2011 року по 01.01.2014 року на загальну суму 2 393,76 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі, витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 910/3738/14 в частині стягнення 307 348,11 грн. основного боргу - припинити.

2. В іншій частині - позов задовольнити.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002 м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9 -г, ідентифікаційний код 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) три відсотки річних в розмірі 13 982 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 14 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 2 393 (дві тисячі триста дев'яносто три) грн. 76 коп. та 6 474 (шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 48 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2014 року

Суддя С.В. Стасюк